Алкей походив із аристократичної родини, яка брала активну участь у політичному житті Лесбосу. Його брати, Антименід і Кікід, разом із поетом були членами союзів знаті, що боролися за владу. У кінці VII — на початку VI ст. до н. е. на острові точилися сутички між родинами та тиранами.

Після приходу до влади Піттака, який був обраний айсимнетом (тимчасовим правителем), Алкей потрапив у вигнання. Його вірші цього періоду відзначаються гострою полемікою та сатирою проти колишнього союзника, якого він звинувачував у зраді аристократичних ідеалів. Історичні джерела повідомляють, що Алкей пережив кілька вигнань, імовірно відвідав Єгипет, Фракію та Беотію. Обставини його смерті залишаються невідомими.

У Александрії вчені елліністичної доби уклали твори Алкея в 10 книг, проте до нашого часу збереглися лише фрагменти, цитати античних авторів та папірусні тексти, віднайдені у ХХ ст.

Його поезія охоплювала чотири основні напрями: гімни богам і героям,любовна ліри, застільні пісні, політична поезія.

Поет створив відомий образ «корабля держави», що став алегорією політичної боротьби й небезпек, які загрожують громаді. Важливе місце посідали мотиви вина як символу радості, забуття й єднання у симпосії. У фрагментах можна знайти й опис природи, побутових сцен, свят і звичаїв Мітіліни.

Стиль Алкея поєднує реалістичність аристократичної політичної позиції з ідеалістичним баченням честі та спільності. Його твори були тісно пов’язані з культурою симпосію — місця, де аристократи обговорювали політику та водночас насолоджувалися вином і поезією.

Найкращим прикладом для Алкея був Горацій, який запозичив алкейську строфу й адаптував її до латинської лірики. Багато творів Алкея передають атмосферу повсякденного життя в Мітіліні VI століття. Він писав про кораблі та річки, про конкурс краси серед дівчат та про квіти, що сповіщають про весну.

Данило Ігнатенко

The post Коротка біографія та творчість Алкея first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Батько Горація, колишній раб, зумів забезпечити синові добру освіту — спершу у Римі в школі Орбілія, а згодом у Афінах, де юнак вивчав філософію. Саме в цей час він опинився у вирі громадянських воєн і приєднався до армії Брута, обійнявши посаду військового трибуна.

Поразка республіканців у битві при Філіппах (42 р. до н. е.) змусила Горація повернутися до Італії. Його родинний маєток було конфісковано, однак він отримав посаду писаря у скарбниці. Вирішальним для його подальшої долі стало знайомство з Гаєм Меценатом — близьким радником Октавіана (майбутнього імператора Августа) і покровителем мистецтв. Саме завдяки цьому колу Горацій утвердився як поет.

Перші книги «Сатир» (35 р. до н. е.) та «Еподів» відобразили суспільні проблеми перехідної епохи — занепад моралі, економічні труднощі, втому від воєн. У 23 р. до н. е. Горацій видав три книги од (усього 88 віршів), які стали вершиною його лірики. У цих поезіях він поєднав грецькі зразки (Алкей, Сапфо, Піндар) з римською темою дружби, кохання, природи й «золотої середини».

Особливе місце посідають «Послання», серед яких «Ars poetica» («Поетичне мистецтво») стало класичним трактатом про роль поета, жанри та принципи літературної майстерності. У 17 р. до н. е. на замовлення Августа він написав «Carmen saeculare» («Світський гімн»), а пізніше — четверту книгу од, де переважає політична тематика.

Поет орієнтувався на елліністичну філософію, зокрема епікуреїзм. Його кредо — золота середина та пошук спокійного, врівноваженого життя. Його поезія вирізняється ясністю, іронією та гармонією форми. Він уникав пафосу, але зумів поєднати приватний досвід із загальними ідеями римського суспільства.

Горацій жив здебільшого на своїй віллі у Сабінських горах, іноді відвідуючи Рим. Відмовився від посади секретаря Августа, проте залишався близьким до імператора й Мецената. Помер у Римі через кілька місяців після смерті свого покровителя, заповівши спадщину Августові.

Данило Ігнатенко

The post Горацій: коротка біографія та творчість first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.