Піднесення младотурків і участь у Комітеті єдності та прогресу

Ключовим моментом у політичній біографії Талата стала його активна участь у молодотурецькому русі. Цей рух, спрямований на оновлення імперії, був зосереджений навколо Комітету єдності та прогресу (КЄП), що поєднував елементи модернізму, турецького націоналізму й авторитарної організації. У 1908 році молодотурки організували революцію, яка відновила дію Конституції 1876 року та обмежила владу султана.

Талат, звільнений незадовго до цих подій через підозри у змові, швидко здобув парламентський мандат від Едірне, а вже в 1909 році обійняв посаду міністра внутрішніх справ. У 1912 році він став генеральним секретарем КЄП, що перетворило його на одного з фактичних лідерів Османської імперії.

Політика під час Першої світової війни

На початку Першої світової війни Талат був одним із головних архітекторів проосманської орієнтації на Німеччину. Попри те, що спочатку він схилявся до нейтралітету або союзу з Антантою, остаточне рішення про вступ до війни на боці Центральних держав було ухвалене під впливом Енвер-паші, військового міністра та союзника Німеччини. Османська імперія вступила у війну наприкінці 1914 року, чим відкрила новий фронт на Близькому Сході та в Кавказькому регіоні.

На посаді міністра внутрішніх справ Талат відігравав ключову роль в управлінні імперією під час війни. Саме на нього припала основна відповідальність за депортацію вірменського населення зі східних провінцій Османської імперії, що були під загрозою російського наступу. За офіційною версією, депортації мали військово-стратегічну мету усунення “небезпечного елементу” із зони бойових дій. Однак за своєю суттю ця кампанія мала характер системного винищення сотні тисяч вірмен загинули внаслідок насильства, голоду, хвороб і знущань під час примусових маршів у Сирію та Месопотамію. Історики та міжнародні організації пізніше визнали ці події геноцидом, а Талата-пашу одним із його головних організаторів.

Кар’єра великого візира та падіння режиму

У 1917 році Талат обійняв найвищу урядову посадувеликого візира. Його правління було коротким, але політично значущим. На тлі поразок Османської імперії у війні, загальної дезорганізації економіки та зростання народного невдоволення, Талат зрозумів неминучість капітуляції. 14 жовтня 1918 року він подав у відставку, а вже в листопаді імперія формально визнала поразку, підписавши Мудроське перемир’я.

У переддень розпаду османського режиму Талат разом з іншими лідерами КЄП Енвером і Джемалем утік до Німеччини, побоюючись арешту та судового переслідування за свої дії, насамперед за геноцид вірмен.

У Берліні Талат проживав під чужим іменем, але залишався політично активним підтримував контакти з турецькою діаспорою та шукав шляхи до повернення в нову Туреччину, яка постала після краху Османської імперії. Однак 15 березня 1921 року він був убитий у Берліні вірменським націоналістом Согомоном Тейліряном. Це вбивство було частиною операції “Немезида”, організованої вірменською підпільною мережею для помсти відповідальним за геноцид. Убивця постав перед судом у Німеччині, але був виправданий присяжними.

Данило Ігнатенко

The post Талат-паша: політична кар’єра, роль у геноциді вірмен та загибель у вигнанні first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Як повідомляє інформаційний ресурс «Reuters», підтримали таке доленосне міжнародного значення рішення 147 депутатів. Три депутати, політичної сили «Denk», котрі лобіюють інтереси турецької національної меншини в Голландії не підтримали такої законодавчої ініціативи. За це рішення проголосували 147 з 150 депутатів. Троє парламентаріїв від партії Denk, яка підтримує інтереси турецької діаспори в Нідерландах, проголосували проти.

Приводом до такої законодавчої ініціативи розгляду вірменського питання стали загострення голландсько-турецьких відносин. Приводом для цього стали події 2017 року, що ознаменували законодавчу заборону на виступ турецького міністерства на теренах Голландії для турецької національної меншини в ході конституційного референдуму.

Синхронно перед кульмінацією резонансних подій, близько тиждень часу, як Сігрід Кааг  вступила на посаду міністра закордонних справ заявила, що уряд Нідерландів не поспішатиме з заявами та підтримкою питання вірменського геноциду. Міністр спонукала до делікатності в дипломатичних стосунках застосовуючи термін  «геноцид» до подій столітньої давності.
У свою чергу,  на нідерландські події відреагувало МЗС Туреччини засудивши такі законодавчі кроки. Оскільки офіційно уряд не визнав точку зору парламенту, турецька влада вважає рішення «юридично недійсним».

Окрім цього для консультації Анкара відкликала нідерландського посла Еріка Вестстрате.

Нагадаємо, що згідно з історичними подіями минувшини, до початку Першої світової війни населення вірмен в Османській імперії становило близько 2,5 млн осіб, проте в результаті депортації і систематичного винищення загинули до 1,5 млн вірмен. Факт геноциду раніше вже був визнаний низкою держав, зокрема Росією, Францією, Італією, Польщею та Німеччиною.

Турецька сторона, дізнавшись про дане рішення,  відкликала свого посла з Берліна. Крім того, Анкара назвала визнання геноциду вірмен бундестагом «історичною помилкою», повідомляє інформресурс «Reuters».

The post Парламент Нідерландів визнав геноцид вірменського народу на початку XX ст. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.