Фільм Гая Річі нагадує «Скажених Псів» (1992), «Кримінальне Чтиво» (1994) Квентіна Тарантіно, хоч стиль британського режисера самостійний. Особливо виділяється в кіно чорний гумор, операторська робота і специфічний монтаж. Ролі виконали: Бред Пітт, Бенісіо Дель Торо, Денніс Фаріна, Девід Стетхем. Останній грає нетипову для себе роль авантюриста без бойових сцен. Колоритним вийшов персонаж Тоні Куля в Зубах, якого втілив валійський колишній футболіст Вінні Джонс.

Сюжет переказувати досить складно тому, що показані події пов’язані між собою. Ви побачите російського мафіозі Бориса Бритву, авантюриста Турка, грабіжник Френкі «Чотири пальці», бандита «Цеглу», цигана (в оригіналі ірландський мандрівний народ шелта) боксера Міккі. Гай Річі детально продемонстрував лондонський акцент, звичаї різних національних меншин, відмінний гумор.

«Великий Куш» є чорною комедією, але вона не цілком смішна, крізь гумор помічається трагічність несподіваних обставин. Чудова операторська зйомка Тіма Моріса-Джонса, хороший саундтрек, вдала швидка розповідь не дадуть відірватися від екрана. Герої фільму поспішають вирвати свій шматок від великого торта, але всі хочуть отримати бажане, тому не кожний його матиме.

«Великий Куш» – це один з кращих фільмів Гая Річі. Оригінальні діалоги, незабутні персонажі, трішки екшену, мотивації і сюжет утворюють цілісний кінотвір. Рекомендуємо вам переглянути обов’язково переглянути хорошу кримінальну чорну комедію. Тільки шукайте нецензурні переклади, або дивіться в оригіналі, в іншому разі ризикуєте не оцінити всю неповторність «Великого Куша».

The post «Великий Куш» (Snatch) 2000 first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Відгуки на нього суперечливі. Рецензенти називали фільм експериментальним проектом, незвичним неонуаром, справжнім артхаусом, хаотичною еклектикою з кримінальної драми і релігійних тем. На, що схожий цей дивний твір Гая Річі?

На мою думку, він близький за різноманітними темами, глибокими архетипами з «Донні Дарко» Річарда Келі, «Матриця» братів Вачовських, «Малхолланд драйв» Девіда Лінча, «Пробудженням життя» Річарда Лінклейтера.

Автору рецензії фільм сподобався. Я, вважаю, його одним з найбільш недооцінених фільмів. Більшість людей, будуть сприймати «Револьвер» як чорний квадрат Казіміра Малевича. Одну подумають, що режисер зняв простенький бойовик перемішаний з сюрреалістичними сценами, ще частина глядачів будуть, вважати, цей проект невдалою спробою зробити по справжньому велике кіно. В «Револьвері» чудова операторська робота. Там лунає музика: Моцарта, Людвіха вана Бетховена, Еріка Саті. Присутні дивні персонажі: гангстер лорд Джон, чутливий  кіллер з совістю – Утилізатор, ввічлива жінка як протеже головного мафіозного Боса та ін.

Гар Річі був не тільки режисером, але й сценаристом даного фільму. Сюжет цього, на перший погляд простого кримінального бойовика багатогранний. Ви не зможете передбачити, куди заведуть героїв їхні рішення. Кіно відрізняється своїм стилем, гарно підібраними костюмами, продуманими діалогами, кольоровим.

Неповторною акторською грою радують Джейсон Стетхем і Рей Ліотта. Перший грає не свою звичну роль лисого спецагента, кіллера чи охоронця, а гамлетівського героя Джейка Гріна з довгим волосся, який постійно роздумує (рефлексує) над своїм життям. Другий актор демонструє нам негативного, схожого на скорзесіського гангстера чи продажного поліцейського в фільмі «Леон» власника казино Мака.

За всю свою фільмографію Гай Річі не зняв нічого схожого на «Револьвер». Перші його повнометражними роботами були: кримінальна драма з чорним гумором «Карти, гроші та два стволи» (1998 р.),  чорна комедія «Великий куш» (2000 р.), невдала мелодрама «Віднесені хвилею» (2002 р.). Потім вийдуть в прокат: кримінальна комедія «Рок-н-рольник» (2008 р.), дві екранізації Шерлока Холмса (2009-2011 рр.), рімейк американського серіала «Агенти Анкл» (2015 р.), оновлений епос «Король Артур: Легенда меча» (2017). Крім стильного оформлення, сухого і чорного гумору, «Револьвер» зацікавить правильним уповільненням картинки,  оригінальним монтажем, непоганими сценами стрільби.

Найцінніше в фільмі не картинка, а зміст діалогів, які ведуть герої між собою чи між іншими. Інколи це кіно нагадує сон, галюцинацію, образи перемішуються, але згодом вертаються в ціле. Співсценаристом Гая Річі в «Револьвері» був французький режисер Люк Бессон. Сюжет розповідає нам історію життя Джейка Гріна розумного афериста, гравця, який намагається помститися своєму кривднику, вигравши в того всі гроші. Ще один персонаж, чи образ в цьому фільмі –  містер Сем Голд. Він є таємною фігурою, сірим кардиналом, який бачить все і всіх, але  з ним ніхто не може зустрітися, домовитися. Гай Річі, казав, що цікавився іудейським містичним вченням кабала, перед зйомками «Револьвера».

Хто ж такий той Голд? Він може бути Богом (кабалістичним Енсофом), Іалдабаофом (гностичним деміургом), Сатаною чи Марою (буддійським демоном повелителем ілюзій). Головний герой Джейк, можливо є скороченням від єврейського пророка Іакова, його партнери Аві та Зак – скорочені імена праведників Авраама й Ісаака. Джейку Гріну постійно кажуть прокинутися, дивитися на світ уважно, сприймати все в цілісності. Можливо тут режисер показує ідею життя як сну, яка присутня ісламі, даосизмі, буддизмі, філософії Платона,  гностицизмі та ін. Образ Гри (індійська Ліла) Гай Річі демонструє на прикладі азартних ігор, які не дають спокою ні Джейку, ні власнику казино Маці.

Одна з головних проблем «Револьвера» – це контроль. Потрібно навчитися володіти своїми емоціями і не піддаватися спокусам, адже вони роблять нас рабами своєї жадності, власного ненаситного Его. В образі Джейка Гріна, наче описується історія пошуку Істини, це подорож до своєї сутності. Поки людина не зможе володіти своїми бажаннями, вона не буде здатна самоконтроль. Такі персонажі, це полонені в темниці (алюзія на печеру Платона), один з персонажів казав головному герою, що він ніколи не виходив з в’язниці. Яка ж цінність «Револьвера»? Навіть, якщо Гай Річі не був знайомий з філософією, мало знав світові релігії, містичні вчення, все одно цей фільм налаштовує глядачів мислити. Звісно для цього потрібно дивитися в глибину, за межі кримінального сюжету і екшену. Тоді неминуче будуть з’являтися  питання. Постійне запитування приведе до роздумів і можливо до вдосконалення глядачів після неодноразового перегляду «Револьвера».

The post «Револьвер» (Revolver) Гая Річі: кримінальний бойовик чи глибоке кіно? first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.