Актуальність філософії в тому, що вона не вела до ненависті, вбивств. Перекручення ідей комунізму як царства свободи в Карла Маркса, надлюдини, вищої раси в Фрідріха Ніцше диктаторськими режимами – це не продовження практичної реалізації поглядів філософів, а лише пропаганда масам, для використання їхнього невігластва в власних цілях.

Безсмертні думки філософів дійсно важливі для нашого суспільства. Наприклад, Сократ запитував: «Чи не соромишся ти турбуватись про гроші, аби мати їх якомога більше, про славу й почесті, а натомість про розум, істину, про душу свою не дбаєш і не стараєшся, щоб була вона якнайкраща?» Епіктет говорив: «Існує тільки одна дорога до щастя — припинити перейматися тим, що не підвладне нашій волі». Рене Декарт сформулював важливий принцип людського існування «Cogito ergo sum» мислю, отже я існую.

Крім покращення раціональності, філософи не виправдовують лицемірство. Етичне ставлення до людства, відкрито чи приховано присутнє в філософських поглядах. Для сучасних людей інформаційного суспільства, філософія виконує фільтруючу і захисну роль. Вона дозволяє не захлинутися в потоці постійної, нової, перемінливої інформації. Узагальнює знання будь-якої людини, навчає критично мислити, формулювати свої думки в усних промовах, письмових текстах.

The post Актуальність філософії в XXI столітті first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Цей фільм одна з небагатьох робіт Тіма Бартона де немає моторошної стилістики, темник тонів. На відміну від інших проектів режисера, «Велика риба» – це  добра казочка для дорослих, життєлюбна, світла і яскрава. Блискуче грають всі актори. Персонажі, яких грають Еван Макгрегор, Альберта Фінні, Біллі Крудал, Джесіка Ленг, Маріон Котіяр, Метью Макгрорі, Дені Девіто, Стів Бушемі, Елі Ломан надовго запам’ятовуються.

Історія про Еді Блума в «Великій рибі» – надихає. Втілення роману Деніела Уоллеса на великому екрані вражає своєю масштабністю, ліричністю, унікальністю. Кіно багате різним саундтреком. Ви почуєте пісні: «Everyday» Бадді Холі, «Dinah» Бінга Кросбі, «All shook up» Елвіса Преслі, «Man of the hour» гурту Перл Джем. Чудова музика від композитора Денні Ефмана наповнює фільм чарівністю і легкістю.

Оператор Філіпп Русло демонструє кадри, які схожі на картини художників. Кожна сцена фонтанує багатобарвністю. «Велика риба» своєю добротою, простотою і щирістю нагадує славнозвісні шедеври, такі як, «Той самий Мюнхаузен» Марка Захарова (1979), «Форреста Гампа» (1994) Роберта Земекіса. Спецефекти органічно вплетені в цілісний твір, вони не дратують і не лишні в цьому кіно. Герої мало схожі на реальних людей, але їм хочеться вірити.

Тім Бартон створив надзвичайно виразний фільм. Ми спостерігаємо за метафорами, алегоріями, художніми образами, архетипами. Цікавий епізод з містом «Міраж», де ніхто не розвивається, залишаючи свої цілі не реалізованими. Така алегорія описує даремні мрії, які не втілюються в життя. Едвард Блум стає успішною людиною, допомагає оточуючим в їхній біді, зберігає власну гідність.

«Велика риба» не є реальною історією. Вигадка і правдивість гармонійно поєднуються в цікавому житті хорошого чоловіка. Тім Бартон зняв чудове кіно. Цей художній твір візуально дивовижний. Головний герой показується нам сміливим мрійником, який неодмінно добивається своїх цілей, не жертвуючи совістю, життєвими цінностями.

Кіно має багато пояснень. Існують тлумачення психологів, філософів, літературних критиків. «Велика риба» Тіма Бартона не потребує надмірної логічності, аналізу, рефлексії. Розповідь про Еді Блума говорить сама за себе. Фільм делікатно проповідує сімейні цінності, разом з наполегливістю і успішністю.

Головний герой зберігає свою стійкість, життєлюбство, вміння бачити прекрасне, не впадає у відчай, вірить в краще. Дивлячись «Велику рибу» ви зануритесь в неповторний, цікавий і чарівний світ, який стає можливим тільки на великому екрані. Тім Бартон створив хороше кіно, його захочеться не один раз переглянути, адже режисер показує красу природи, почуттів, вчинків.

The post Фільм «Велика риба» (Big Fish) 2003 first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Тепер перейдемо до  пояснення надлюдини. Надлюдина – це  перехід через все людське. Мислитель, мав на увазі, не заперечення доброти, співпереживання, милосердя, а подолання всіх слабкостей, таких як егоїзм, ліниве існування, заздрість та ін. Говорячи мовою аврамічних релігій (юдаїм,мусульманство, християнство) гріхів, які спотворюють людську сутність.

Фрідріх Ніцше  писав, що людина те, що  треба подолати. Мається на увазі всього на всього – боротьба  з внутрішнім рабством. Борючись з своїми недоліками, така людина вдосконалюється. Німецький філософ не відділяє розум від тіла. Битва з слабкостями проявляться в перетворенні, оновленні як фізичної форми, так і мислення. Надлюдина – це людина яка постійно вдосконалюється, тим самим бере відповідальність за свої слабкості, тренуючи своє тіло, розум, волю,емоції, контролює себе.

Ідея Фрідріха Ніцше не є аморальною, навпаки вона заперечує утвердження нарцистичної особи,   як сутності яка проявляється у споживацтві та тоталітаризмі. Надлюдина не прагне контролювати і підкорювати інших людей, адже при такому підході не відбувається вдосконалення. ЇЇ мета – видавлювати з себе по краплині раба. Крім того, тренуючи тіло, волю, мислення надлюдина є творцем, який творить, а не руйнує. Така особистість породжує образи, ідеї, але не знищує собі подібних, ні буквально, ні “морально”.

The post Коротко про ідею Надлюдини Фрідріха Ніцше first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Ні викладач, ні його учні не володіють поняттями, крім «уявного експерименту» і слова «логіка», не здатні до створення своїх концепцій. Вони весь час тільки знаходять відповіді на питання, що зробити, щоб вижити, продовжити рід, перечекати наслідки глобальної катастрофи в бункері. Насправді фільм не про філософію, він про виживання в апокаліпсисі.

Актори грають погано, режисер швидше за все хотів зняти таке кіно, яке покаже людям мислення філософів, але сам він знайомий з  філософією за цитатами з інтернету, або дуже коротким оглядом вікіпедії. Цікаво, що майбутні філософи вчаться тільки за підручниками, а свої висновки роблять на основі фільмів про виживання. Кіно не справляється з психологічною напруженістю, все репліки акторів награні, в них не віриш, а дії з словами необдумані.

Хто хоче дивитися фільми про виживання, де можна стежити за цікавим сюжетом, роздумами, вчинками персонажів в складних ситуаціях, наближених до реальності краще подивіться: «Куб», «Мисливці за розумом», «Повелитель мух», «Королівська битва», «Життя Пі ». Звичайно художній фільм «Філософи» можна переглянути, щоб витратити час, або порівняти цей `шматок плівки з хорошим кіно.

The post Фільм The Philosophers «Філософи» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Справжній детектив» наповнений не тільки хорошим сюжетом, важливу роль виконують образи, роздуми персонажів. В центрі історія детектив, спеціаліст в кримінальній психології – Раст Коул, якого переводять в Луізіану до Мартіна Харта, з яким вони, стають напарниками. Твір Кері Фукунаги і Ніка Піцолато, можна порівняти з триллерами Девіда Фінчера, Альфреда Хічкока, Девіда Лінча. Серіал отримав схвалення від глядачів, критиків, став лауреатом премій, таких, як Емі та ін..

«Справжній детектив» плавно розвиває історію пошуків серійного маніяка. В ньому присутні екшн сцени, одна з них знята за дубль і триває 6 хвилин, дивлячись на неї адреналін піднімається, наче переглядаючи бойовик. Серіал важко назвати блокбастером, Нік Піццолато вміло поєднують трагічність і комедійність. Твір не є легким для сприйняття, він породжує багато запитань, демонструє різноманітні проблемні теми.

Головні персонажі виконують свою роботу добросовісно, що відображається на їхньому житті. Детективна історія стає екзистенціальною драмою про своє місце в жорстокому суспільстві. З персонажами відбуваються перетворення, вони роблять помилки, розвиваються. Мартін Харт і Раст Коул виглядають живими людьми, а не стереотипними напарниками. Геніальна гра Метью Макконахі, демонструє нам вольового героя, мислителя, спеціаліста в своїй галузі. Він багато пережив, зазнав страждання, що зробило його песимістом і мізантропом.

Починаючи з пісні, яка лунає в заставці, задається драматичний тон серіалу. Відчай, жах, самотність, втрата довіри, переслідують, персонажів «Справжнього детективу». Нік Піццолато додав до детективної лінії містичну атмосферу, яку демонструє режисер Кері Фукунага. Простежуються паралелі з повістями, романами Альберта Камю, Жан-Поль Сартра, Йозефа Кафки та ін. Серіал блискуче показує в історії Раста Коула і Мартіна Харта не тільки логічність, але й абсурдність людського існування.

Автори «Справжнього детективу», досліджують загадковість маніяка. На відміну від фільмів «Сім», «Зодіак», таємничість серійних вбивць переплітається з такими віруваннями, як вуду, сантерія, синкретичні, езотеричні вчення. Раст Коул в кримінальних розслідуваннях, використовує: спостереження, дедукцію, інтуїцію, звертає увагу сни, видіння. Нік Піццолато і Кері Фукунага наповнили мінісеріал архетипами Карла Юнга, фрейдизмом, неофрейдизмом.

Головні герої – не зразкові, вони роблять багато помилок, руйнують стосунки з близькими, але готові пожертвувати власним життям, для порятунку інших. Серіал порушує проблеми: наркоманії, алкоголізму, насилля, лицемірства, релігійного фанатизму, егоцентризму та ін. В світогляді Раста Коула філософський песимізм поєднується з буддизмом.

Твори, якими надихалися автори серіалу: книги Амброса Пірса, Роберта Чармерса, Упанішади (філософсько-релігійні тексти давньої Індії), праці з криміналістики. Цінителі кіно побачать цитування фільмів Андрія Тарковського, знайдуть паралелі з стилем Девіда Лінча, Девіда Фінчера. При підготовці «Справжнього детективу» використовувалися ідеї: Платона, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше, Еміля Чорана, Томаса Ліготті.

Нік Піццолато не нав’язує правильних думок, адже герої змінюються, розвиваються, стають то кращими, то гіршими. Жага до насилля, яке наче ракова пухлина поширюється на всіх персонажів, схоже на темряву, що огортає кожного. Йому протистоїть світло, самопожертва, готовність віддати  життя за невинних жертв. Вміло перемішуючи теорію змови, містику, детективний сюжет – автори створили унікальний мистецький твір, справжній шедевр.

Перший сезон «Справжнього детективу», можна сміливо називати, одним з кращих серіалів. Мало телепроектів не зіпсувалися з часом, а формат мінісералу, майстерність сценариста Ніка Піццолато і режисера Кері Фукунаги довели свій твір до хорошого завершення. Під питанням, чи виділяти недоліки серіалу. Багато глядачів, залишились незадоволеними тим, що не було до кінця розкрита міфологія «Справжнього детективу», деякі образи, які є серіалі, залишилися, лише натяками. Детективна історія повинна давати конкретні  відповіді, але серіал виявився не таким.

Ми бачимо історію життя Раста Коула, меланхолічного детектива, мислителя, який з одної сторони наділений – аналітичним розумом, критичним сприйняттям дійсності, а з іншої сторони – фаталізмом, вмінням бачити містичне, жагою до саморуйнування. «Справжній детектив» є драматичним фільмом, ми співчуваємо рішенням, вчинкам, які приймають герої. В серіалі знаходимо, як реалістичність, приземленість, цинічність, так і літературність, образи міфології Говарда Лавкрафта, філософські роздуми.

Нікові Піццолато пощастило написати цілісний сценарій, а Кері Фукунага зняв по ньому серіал. Відірвати одного творця від іншого нереально. Творці «Справжнього детективу» не гналися за рейтингами, грошима, глядацькими очікуваннями. Можна ще багато наводити переваг цього мінісералу.  Згадати про його інтелектуальність, атмосферу, так званої «південної готики» (оповідання Вільяма Фолкнера і Трумена Капоте), поєднання євангелізму, кельтської міфології, маніхейства, релігії худу.

Після перегляду в пам’яті залишаться незабутні реальні і вигадані образи, цитати, оленячі роги, пейзажі Луізіани, символ спіралі, Жовтий Король, мелодію з заставки «Far From Any Road» гурту Handsome Family і т.д. «Справжній детектив», іноді схожий на лабіринт, чи коло, але автори вміло виходять з безкінечності в послідовність. Переосмислення минулого, проблема невідворотності часу, знаходить своє вирішення. Головні герої змінюються, набирається нового досвіду, проходять через екстремальні труднощі. В фіналі коло замикається, в абсурді віднаходиться смисл і ми бачимо завершення цілісної історії життя Раста Коула. Нік Пісцолато і Кері Фукунага створили без перебільшення шедевральний багатосерійний фільм  і мінісеріал.

The post Серіал «Справжній детектив»(True Detective). Історія життя Раста Коула first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Перший текст читається, немов слова оракула, збірник афоризмів чи філософська поема. Другий твір відрізняється блискучим літературним стилем, метафоричністю, живими образами. Кожна з книг є глибокою, багатогранною, наповненою смислами. Перечитуючи твори двох китайських мудреців, можемо спостерігати, що в них закодована не тільки філософія, але й елементи психої-фізичної практики.

Пізніше, з вчення двох китайських філософів утворилася релігія. Вона має своїх божків, Лао цзи став одним з головних богів, додалися буддійські та конфуціанські мотиви. Містика древніх текстів обросла магічними нашаруваннями, таким як заклинання духів, віра в досягнення безсмертя фізичного тіла, шкідлива алхімія (вживання ртутної таблетки ) і т.д.

«Дао де цзин», «Чжуан цзи», не рідко вважають трактатами китайської філософії. Це одночасно і вірне, і не зовсім коректне твердження. Розгорнутої філософської системи, як в Платона чи Аристотеля ви в них не знайдете. Ці тексти можна порівняти з фрагментами Парменіда, Геракліта, але тільки в певній мірі. Лао Цзи більше натякає, задає запитання, Чжуан Цзи намагається показати свій досвід осягнення Дао через притчі, анекдоти, діалоги.

The post Коротко про Дао де цзин і Чжуан цзи first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Вони проводили від 4 до 2 років в Китаї, вчилися в чанських майстрів, а потім переносили знання, вчення наставників на землю Японії. Інколи дзен поділяють на школу сото і школу Ріндзай, але більшість буддійських послідовників не погоджуються з такою класифікацією.

Особливістю дзен-буддизма гармонійний синтез ідей даосизму, цінностей китайської культури і трансформація їх в унікальну релігію, яка розвивалася на Японських островах. Слово «дзен» означає споглядання, зосередження, так називається духовна практика в цьому напрямі буддизму. Основні елементи вважаються такими: саторі (миттєве просвітлення); дзадзен (зосередження сидячи); передача вчення від вчителя до учня; ненасилля; інтуїтивне сприйняття; юген (прихована краса глибини в зовнішніх проявах); працелюбність; вабі-сабі (скромна простота); парадоксальні задачі (коани); вторинність буддійських писань.

Майстри дзен-буддизма часто виражалися надто парадоксально, могли несподівано крикнути, вдарити, інколи використовували гумор. Ціль була в тому, щоб вивести учнів з зони комфорту, навчити терпінню і співстражданню.  В культурі Японії, релігія дзен здійснила надзвичайний вплив. Вона злилася з традиційною каліграфією; живописом; музикою (гра на флейті сякухаті); бойовими єдиноборствами, чайною церемонією, вирощуванням карликових дерев бонсай, «творення саду каменів»; кюдо (стрільба з лука); хоку (тривірші) та ін.

З 50-тих і 60-тих років XX століття вона почала проникати в Європу, Америку. Такі відомі науковці, філософи, психологи: Карл Юнг, Карен Хорні, Еріх Фром, Алан Уотс писали дослідження по дзен-буддизмі. Дзен став невіддільною частиною частиною творчості: Джека Керуака, Олдоса Хакслі, Джерома Девіда Селінджера, Роберта Желязни, Урсули Ле Гуін, Віктора Пелєвіна.

Дзен-буддійстські мотиви присутні в кінематографі: «Сім Самураїв» Акіри Куросави; «Сталкер» Андрія Тарковського; «Зоряні Війни» Джорджа Лукаса; «Матриця» (тоді ще братів Вачовських); «Бійцівський клуб» Девіда Фінчера; «Вбити Білла» Квентіна Тарантіно. В XXI столітті дзен є однією з найбільш популярних течій буддизму в світі.

Тарас Клок

The post Коротко про дзен-буддизм first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.