Центром усього сюжету є страшні муки, які задавали Ісусові після допиту. Режисер не забуває за воскресіння, але зосереджує свою увагу в основному на стражданнях. Актор Джеймс Кевізел неперевершений в ролі Христа. Безболісними для його перевтілення залишилося накладання гриму, яке тривало більше семи годин. Далі він зазнав багатьох страждань: його тіло вкривалося волдирями від надмірного гримування, в нього вдарила блискавка, від ударів хлиста чоловік вивихнув плече, відчув удари по плоті.

Реалістичність мук відчувається в фільмі дуже гостро. Глядач наче сам зазнає всього болю. Навіть хрест, який ніс Джеймс Кевізел важив більше 70 кілограм. Знімали  кіно зимою, головний актор розумів на собі, що означає мистецтво вимагає жертв. Його замерзле лице часто відігрівали, адже воно постійно замерзало через холодну погоду. В «Страстях Христових» відсутня расова дискриминація, нетерпимість чи насміхання над іншими народами.

Мел Гібсон, вважав, що фільм показує тяжку ціну миру, який проголошував Христос. Через детальні страждання він втілює послання любові та надії. Джеймс Кавізел після завершення зйомок був госпіталізований. Кіно не є трешем, воно драматичне від початку до кінця, гумору в ньому майже немає. Мел Гібсон показує серйозно, без жалості, цензури муки, біль і страждання. Режисер переконаний, що ця деталізація була необхідною причиною, щоб люди відчули, якою ціною вони отримали послання надії та всепрощення. «Страсті Христові» не залишать нікого байдужим, хтось може відчути огиду, або мати надто вразливу психіку, щоб спостерігати кров, рани в максимальній близькості. Насправді це кіно дійсно шедевр мистецтва і ціль його в тому, що б глядач пережив катарсис – очищення від всього лихого, потворного, злого.

Тарас Клок

The post Фільм «Страсті Христові» (The Passion of the Christ) 2004. Деталізована екранізація останніх годин життя Ісуса Христа first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.