Еволюція та поширення

Скам’янілості свідчать, що ці акули існують щонайменше з раннього міоцену (23-5,3 млн років тому) а деякі дослідники вважають їх нащадками ще еоценової епохи (56-33,9 млн років тому). Сьогодні вони мешкають у тропічних і помірних водах, мігруючи до екватора взимку та до полюсів влітку. Під час явища Ель-Ніньйо їх ареал може значно розширюватися.

Чому голова у формі молота? 

1. Маневреність – сплощена голова діє як гідродинамічний стабілізатор, дозволяючи різко змінювати напрямок руху.
2. Чутливість – розширені ніздрі покращують нюх, а електрорецептори на нижній частині голови виявляють електричні поля жертви, навіть якщо вона захована в піску.
3. Бінокулярний зір – розташування очей забезпечує широке поле зору та точне сприйняття глибини.
4. Полювання на скатів – великі види використовують голову, щоб притискати скатів до дна, уникнувши отруйних уколів.

Раціон та поведінка 

Менші види живляться крабами, креветками і навіть морською травою, тоді як великі полюють на скатів, кальмарів і навіть інших акул. Гребінчасті акули-молоти можуть занурюватися на 800+ метрів, де температура падає до 5°C, тимчасово припиняючи рух зябер для збереження тепла.

Людина та акула-молот

Хоча ці акули рідко нападають на людей, великі особини можуть бути небезпечними, особливо для дайверів. Їхнє м’ясо вживають у їжу, але воно може містити високий рівень ртуті. Через перелов і руйнування середовища багато видів під загрозою зникнення.

Данило Ігнатенко

The post Акула-молот: еволюційний шедевр підводного світу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.