Спочатку проект Девіда Фінчера провалився в прокаті, але згодом отримав статус культового. Його сміливо порівнюють з «Механічним апельсином» геніального Стенлі Кубрика, «Таксистом» великого Мартіна Скорсезе, фільмами Мікеланджело Антоніоні. Кіно зазнавало цензури в Великобританії, звинувачувало ся в надмірному насиллі, пропаганді тероризму, ненависті, нігілізму.

«Бійцівський Клуб» по-різному інтерпретували критики. Знаходили в ньому фрейдистські мотиви, ніцшеанство, антиглобалізм. Для Девіда Фінчера його художня стрічка – це сатирична чорна комедія. В фільмі є гумор, але його розповідь безкомпромісна.  Кіно критикує споживацьке суспільство, бажання накопичувати все більше речей, погоню за грошима і т.д

«Бійцівський Клуб» відомий неперевершеною грою акторів, операторською роботою, цікавим сюжетом, діалогами. Едварт Нортон зіграв безіменного Оповідача трудоголіка незадоволеного своїм нудним, успішним життям. Бред Пітт перевтілився в анархічного Тайлера Дардена – лідера нелегальних угруповувань, безрелігійного гуру, харизматичного чоловіка з агресивними інстинктами.

«Бійцівський Клуб» безжально критикує «покоління, яких виростили жінки». Фільм, через надмірні сцени насилля сподобався екстремістським організаціям, підліткам і викликав переляк в батьків. Девід Фінчер говорив, що кіно не пропонує ніякого виходу, воно тільки показує жорстоку реальність. Справді, тільки фанатики можуть побачити в «Бійцівському Клубі» заклик до насилля. Режисер демонструє нам скоріше, що може статися з людьми, які потонули в споживацтві, наповнених прихованою агресією, розчарованих в цивілізації.

The post Культовий фільм «Бійцівський клуб» (Fight Club) 1999 first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Більшість філософських підручників, лекцій, семінарів, не вміють зацікавити. Така подача веде до сприйняття філософії, як нудної маячні, непотрібної для життя. Яка альтернатива? Інший варіант – це кіно. Новачкам ознайомитись з філософськими ідеями допоможе фільм про супергероїв з надприродними силами «Хроніка» (2012) Джоша Транка. Він легкий для сприйняття, навіть школярам буде цікаво його дивитися. Персонажі згадують погляди Платона, Артура Шопенгауера, Фрідріха Ніцше.

Розумній людині шкідливо цілком відкидати філософію, хоч частково, але вона має бути ознайомлена з цим явищем. Слід зазначити, що видатний фізик Альберт Енштейн, відомий психолог Карл Юнг, гуманіст-мислитель Альберт Швейцер, поет Борис Пастернак, письменник Жан-Поль Сартр, драматург Луіджи Піранделло, автор бестселерів «Ім’я Троянди», «Маяник Фуко» Умберто визнали цінність філософії. Читали твори філософів: модель Моніка Белучі, актриса Наталі Портман, зірка серіалу «Друзі» Дженіфер Еністон, сучасний режисер Дарен Аранофскі та ін.

Кінематограф може краще зацікавити філософією, ніж велика кількість викладачів в українських університетах. Варто переглянути захоплюючі фільми: детектив «Мотузка» Альфреда Хічкока (1948), комедію «Любов і смерть» (1975) Вуді Аллена, фантастичний бойовик «Матриця» (1999) Вачовських, притчу «Фонтан» (2006), Дарена Аранофскі, мелодраму «Містер Ніхто» (2009) Жако ван Дормеля, драму «Меланхолія» (2011) Ларса фон Трієра, триллер «Загублена» (2014) Девіда Фінчера. Любителям серіалів, корисно подивитися сучасні хороші проекти від HBO, Netflix: перший сезон серіалу «Справжній детектив» (True Detective) 2014, «Світ Дикого Заходу» (Westworld) 2016, «Мисливці за розумом» (Mindhunter) 2017. В наведених прикладах режисери і сценаристи ненав’язливо демонструються філософські ідеї. Вони налаштовують задуматися над власним життя і зазирнути в світ Філософії.

The post Перший крок в світ Філософії через цікаве кіно first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Девід Фінчер демонструє в фільмі сатиру, детально досліджує стосунки людей в суспільстві. Він демонструє лицемірство і маніпуляцію, як основу сучасного уявлення про вас. Режисер до «Загубленої» вважався одним з кращих молодих творців кінематографу. Девід Фінчер створив такі шедеври мистецтва: «Сім» (1995 р.), «Гра» (1997 р.), «Бійцівський клуб» (1999 р.), «Загадкова історія Бенджаміна Баттона» (2008 р.).

Кіно починається з роздуму головного героя, він хоче дізнатися, що думає його дружина, зрозуміти, що в її голові. Таку процедуру проробляє режисер над людьми сучасного суспільства. Девід Фінчер, вважає, що уявлення про особу формується не її способом життя, а іміджем, який вона сама створює. Режисер підкреслює, акцентуючи увагу на вчинках героїв «Загубленої» маніпуляційність їх дій.

Операторська робота і музика гарно передає ніжну, тривожну, жахаючу атмосферу кіно. Від роботи режисера неможливо відірватися, настільки цікаво дізнатися, чим все обернеться. Можливо, так Девід Фінчер сам маніпулює над глядачами, але «Загублену» ні в якому разі не є розважальним проектом, щоб відпочити після роботи. Хороший сценарій авторки оригінального роману Гілліан Флін показує майстерність в виписуванні персонажів.

Актори грають добре, непогано входить в образ одруженого чоловіка Ніка Данна – Бен Аффлек. Головну героїню Еммі Елліот – неперевершено втілила на екрані Розамунд Пайк. Особливим персонажем, майже закадровим є суспільна думка. Оточуючі сприймають і формують власні уявлення про героїв «Загубленої» через їхній імідж, через образ, який нав’язують засоби масової інформації: телебачення, інтернет, газети.

Режисер демонструє шкідливість дезінформації, адже вона вкорінена в сучасному світі. Люди змушені виживати, коли пропаганда фальшивих цінностей постійно переслідує кожного індивіда. Він аналізує: дружбу, кохання, сім’ю, суспільну думку, образ успішної людини в двадцять першому столітті. Нам демонструють хвороби цивілізації. Показують стосунки через нарцисизм, корисливість, обман.

Маніпулювання – стало ознакою споживацького суспільства. Як вийти з цього порочного кола? Режисер не дає відповіді. «Загублена» Девіда Фінчера є хорошою сатирою, можливо подивившись її, хтось зробить висновки. Фільм, безперечно тримає в напруженні, не дає розслабитися. Цікаві персонажі, неочікувані сюжетні повороти, питання, які поставлені цим кіно, не тільки приносять задоволення від споглядання твору мистецтва, але налаштовують задуматися над тим, як ми живемо.

The post Загублена (Gone Girl). Фільм про маніпуляцію в сучасному суспільстві first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Вражає в цьому проекті новаторський підхід персонажів. Агенти Форд і Тенч, так само як їхні реальні прототипи Дуглас і Олшейкер досліджували серійних вбивць, брали в них інтерв’ю. Діалоги уявязнених нелюдів стосувалися деталей вбивства, а після нього і знущань над мертвими жертвами. Все це робилося для того, щоб зрозуміти, чому маньяки вчиняли звірства.

Згодом заявдяки старанням двох ентузіастів, кримінальна психологія поповнилася новими класификікаціями. Цікаво, що головні герої, вважають, кращою мірою покараня для таких психопатів довічне ув’язнення. Серіал 18+, репліки маньяків доволі моторошні. Дивлячись цей проект, ловив себе на думці, якщо серійний вбивця не тільки фізично знищує людину, а потім ще її гвалтує, чи розчеленовує, то як можна його вважати людиною? Цікаво , що ці потвори були переконані в власній унікальності. Звірства, які після ліквідування живої істоти вони вчиняли, будь-яка тварина не здатна зробити. Знову ж постає питання,чи гуманно їх тримати в неволі.? Начебто режисер і сценаристи натякають на смертній карі для описаних потвор.

В одному з діалогів американський маньяк Ед Кемпер стверджує, що він, якщо б захотів, то ніколи б не попався . Той самий психопат є розумною істотою, з великим айкью, він мило говорить з охоронцями, гарно веде себе в в’язниці, але не розкаюється в злочинах. На мій погляд, ці потвори не заслуговують на довічне ув’язнення. Якщо психопат знищив людину, а потім розчеленував її, згвалтував, то на жодне спасіння, навіть християнське неповинен сподіватися, адже така істота втрачає право називатися людиною.

Тільки ліквідація цієї недоістоти може бути гуманною. Незважаючи на тематику, роздуми героїв, серал не вийшов шедевральним. Це не кращий проект Фінчера, але й не найгірший. Наступні сезони повинні показати більше. Найцікавіше було побачити як спілкування з психопатами вплинуло на головних героїв.

The post Перший сезон серіалу Mindhunter «Мисливець за розумом» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Вони проводили від 4 до 2 років в Китаї, вчилися в чанських майстрів, а потім переносили знання, вчення наставників на землю Японії. Інколи дзен поділяють на школу сото і школу Ріндзай, але більшість буддійських послідовників не погоджуються з такою класифікацією.

Особливістю дзен-буддизма гармонійний синтез ідей даосизму, цінностей китайської культури і трансформація їх в унікальну релігію, яка розвивалася на Японських островах. Слово «дзен» означає споглядання, зосередження, так називається духовна практика в цьому напрямі буддизму. Основні елементи вважаються такими: саторі (миттєве просвітлення); дзадзен (зосередження сидячи); передача вчення від вчителя до учня; ненасилля; інтуїтивне сприйняття; юген (прихована краса глибини в зовнішніх проявах); працелюбність; вабі-сабі (скромна простота); парадоксальні задачі (коани); вторинність буддійських писань.

Майстри дзен-буддизма часто виражалися надто парадоксально, могли несподівано крикнути, вдарити, інколи використовували гумор. Ціль була в тому, щоб вивести учнів з зони комфорту, навчити терпінню і співстражданню.  В культурі Японії, релігія дзен здійснила надзвичайний вплив. Вона злилася з традиційною каліграфією; живописом; музикою (гра на флейті сякухаті); бойовими єдиноборствами, чайною церемонією, вирощуванням карликових дерев бонсай, «творення саду каменів»; кюдо (стрільба з лука); хоку (тривірші) та ін.

З 50-тих і 60-тих років XX століття вона почала проникати в Європу, Америку. Такі відомі науковці, філософи, психологи: Карл Юнг, Карен Хорні, Еріх Фром, Алан Уотс писали дослідження по дзен-буддизмі. Дзен став невіддільною частиною частиною творчості: Джека Керуака, Олдоса Хакслі, Джерома Девіда Селінджера, Роберта Желязни, Урсули Ле Гуін, Віктора Пелєвіна.

Дзен-буддійстські мотиви присутні в кінематографі: «Сім Самураїв» Акіри Куросави; «Сталкер» Андрія Тарковського; «Зоряні Війни» Джорджа Лукаса; «Матриця» (тоді ще братів Вачовських); «Бійцівський клуб» Девіда Фінчера; «Вбити Білла» Квентіна Тарантіно. В XXI столітті дзен є однією з найбільш популярних течій буддизму в світі.

Тарас Клок

The post Коротко про дзен-буддизм first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.