Походження та історія

Деякі баптисти вважають, що їхнє походження безперервно пов’язане з часами Івана Хрестителя та апостолів Ісуса Христа. Більшість істориків погоджуються, що баптизм як англомовна конфесія сформувався у XVII столітті в межах пуританського руху як відгалуження конгрегаціоналізму. Історично виділяють дві ранні течії: партикулярних баптистів, що дотримувалися доктрини конкретної спокути та кальвінізму, і генеральних баптистів, які сповідували загальну спокуту та армінізм.

Партикулярні баптисти походили з несепаратистської традиції, а генеральні баптисти — із сепаратистів, що виступали за повне розділення з Англіканською церквою. Обидві групи поділяли конгрегаціоналістські принципи: церква мала бути самоврядною та складатися лише з віруючих. Відмінності стосувалися ставлення до Англіканської церкви: сепаратисти відкидали її повністю, несепаратисти прагнули зберегти певний рівень єдності християн.

Розвиток у Англії та за кордоном

Перші загальні баптистські громади виникли у 1608 році під час релігійних переслідувань, коли англійські сепаратисти шукали притулку в Голландії. Їхній лідер Джон Сміт сформулював принцип хрещення лише віруючих, що стало фундаментом баптистського руху. Повернувшись до Англії у 1611–1612 роках, група заснувала першу баптистську церкву в Лондоні.

Партикулярна баптистська церква виникла у 1616 році в Саутерку, під керівництвом Генрі Джейкоба, а перша партикулярна церква у 1638 році була організована Джоном Спілсбері. Активний розвиток баптистського руху тривав під час пуританського правління Олівера Кромвеля (1640–1660), коли партикулярні баптисти здобули значних прихильників. Після реставрації монархії у 1660 році вони стикнулися з обмеженнями, пом’якшеними Законом про терпимість 1689 року.

Протягом XVIII століття рух відновився завдяки діяльності Ендрю Фуллера, Роберта Холла та Вільяма Кері, який започаткував Англійське баптистське місіонерське товариство у 1792 році. До кінця XIX століття баптисти досягли піку свого впливу у Великій Британії, активно залучаючи міжнародних проповідників і політичних діячів.

Розвиток у Північній Америці

Перша баптистська церква в Америці була заснована Роджером Вільямсом у 1638 році в Провіденсі, Род-Айленд, після його вигнання з колонії Массачусетської затоки. Загальні баптисти мали незначний вплив, а партикулярні баптисти формували міцніші центри в Ньюпорті, Свонсі та Чарльстоні. У 1707 році п’ять церков об’єдналися у Філадельфійську баптистську асоціацію, яка координувала місіонерську діяльність у колоніях.

Велике Пробудження XVIII століття сприяло активному зростанню чисельності баптистів, формуванню руху «окремих баптистів» та зміцненню церков на Півдні. Баптисти часто стикалися з переслідуваннями та обмеженнями, включно з арештами, штрафами та забороною на богослужіння у массачусетських колоніях.

XIX століття та місіонерська діяльність

До 1800 року існувало понад 48 місцевих асоціацій баптистських церков. Значний поштовх розвитку отримала діяльність у сфері закордонних місій, започаткована Адонірамом Джадсоном та Лютером Райсом. У 1814 році була створена Генеральна конвенція баптистської деномінації, що пізніше трансформувалася у Американське баптистське товариство закордонних місій.

Розділення через питання рабства призвело до утворення Південної баптистської конвенції у 1845 році, а північні баптисти сформували Американську баптистську конвенцію у 1907 році.

Роль чорних церков

Чорні баптистські церкви відігравали важливу роль у житті афроамериканських громад, особливо після Прокламації про емансипацію 1863 року. Національна баптистська конвенція, заснована у 1880 році, об’єднала афроамериканські громади. Під час руху за громадянські права 1960-х років лідери, як Мартін Лютер Кінг-молодший, виходили саме з чорних баптистських церков, що підкреслює їхнє соціальне та політичне значення.

Баптизм як протестантська традиція поєднує принципи віровчення більшості протестантів із специфічним підходом до хрещення та церковного управління. Його історія включає складний розвиток у Європі та Північній Америці, вплив на місіонерську діяльність та громадянську активність. Різноманіття баптистських груп, від партикулярних до генеральних, а також внесок афроамериканських громад, демонструють багатогранність та стійкість цього руху протягом століть.

Данило Ігнатенко

The post Баптизм: історія та особливості first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Проповіднику та автору численних книг-бестселлерів з питань віри було 99 років. Проживши насичене, нетипове, і сповнене віри життя, Біллі Грем залишив помітний слід в історії розвитку світового євангелизму, концептуальних богословських підходів на ліберальні суспільні виклики сучасності, а також давав цінні поради збереження віри у нестійких для неї умовах.

Як зазначає інформаційне агентство «InVictory», за усю свою громадську та проповідницьку діяльність, Біллі Грем активно служив у більш ніж 185 країнах. За 30 років активної пастирської роботи, під час крузейдів його почули більш ніж 215 мільйонів людей. Американська соціологічна дослідницька група «Gallup» неодноразово називала його одним з «Десяти найбільш значущих людей у світі».

А усе почалось зі звичайних палаткових євангелізаційних крузейдів, у 30-х рр XX ст. велику роль на проповідника вплинув Мордехай Хем,  який проводив євангелізації поблизу місця проживання проповідника. Ще будучи юнаком, працюючи в батька на фермі, майбутній євангеліст неодноразово задумувався про зміст свого життя.

Під час одного із таких  служінь відбувся особисте переживання Бога через усвідомлення того, що усі люди потребують Спасителя Христа Ісуса. Та зустріч цілком змінила життя Біллі Грема, і як вважається, відтоді його діяльністю була присвячена служінню та проповідництву.

Власне  служіння євангеліст розпочав у  1939 році, в якості помісного пастор сільської Церкви в Вестерн Спрінгс, штат Іллінойс, США. Через 10 років після цього він запланував серію євангелізаційних кампаній у Лос-Анджелесі. Для цього він встановив великий намет на території парку. Ці табірні зібрання  мали такий успіх, що тривали впродовж восьми тижнів замість запланованих трьох.

У 1954 році в Лондоні на стадіоні Херрінга за усіма поворотами подій, історія повторилась аналогічно. Зібрання з його участю тривали три місяці. Так євангеліст Біллі Грем отримав світову популярність.

Біллі Грем, духовний радник президентів США, став цілою віхою, дороговказним світло для поколінь євангелистів і проповідником міжнародного рівня.

У 2005 році Біллі Грем провів останній свій крузейд у віці 87 років. Решту свого життя займався написанням книг, виступав на американському телебаченні, формулював конструктивне бачення з проблем актуальних на сьогоденні. Писав, проповідував, навчав та допомагав Біллі Грем до останнього.

Джеремі Блюм, один із секретарів служителя, повідомляв неодноразово, що євангеліст страждав від багатьох захворювань.   Відсвяткувавши своє 99-ти річчя, Біллі Грем провів його у родинному колі. Франклін Грем, його син, тішився, зважаючи на досить поважний вік батька.

Біллі Грем любив Україну. Його асоціація у 2015 році у Львові провела міжконфесійний євангелізаційний «Фестиваль надії» під проводом сина Франкліна Грема.

The post Помер всесвітньовідомий євангелист, радник президентів США Біллі Грем first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Як повідомляє офіційний Інтернет-портал баптистів в Україні «baptyst.com», релігійне об’єднання віруючих «висловлює занепокоєння з приводу заборони християнських теле- і радіопрограм». Особливу увагу звернено на припинення трансляції програми «Вічне» на першому національному українському телеканалі.

Така ж тенденція спостерігається і в інших регіонах української держави. Впродовж 25-ти років безперервно на Хмельниччині транслювалась християнська програма «Голос вічної любові». На сьогодні програма не транслюється.  Закрила свої програми в радіоефірі і рівненська дитяча релігійна передача «Зерно правди», що транслювалась у межах 5 областей України тривалістю 13 років.

Подібні тенденції охоплюють і телевізійний простір. Так, нещодавно на Волині вкінці 2017 р. в ефірі Волинської телерадіокомпанії «Нова Волинь», припинила трансляцію духовно-просвітницька передача «Крок назустріч». Як стверджують її ведучі Галина Фурман та Роман Лавренчук на офіційному каналі в «Youtube», припинення трансляції пов’язано з приналежністю регіонального телеканалу до суспільного мовлення, на якому «не можуть транслюватися приватні програми».

Голова об’єднання українських баптистів В. Антонюк закликав вірян до молитви задля можливості подальшого поширення проповіді Євангелія на території України.

The post Послідовники християн-баптистів стурбовані закриттям релігійних програм first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.