У 407–405 роках до н. е. Конон послідовно обіймав посаду стратегу-філархів і адмірала афінського флоту. Його кар’єра, однак, не була вільною від невдач. У 406 році він зазнав поразки від спартанського командувача Калікрата і був заблокований у Мітилені. Проте обставини швидко змінилися після того, як афіняни здобули неочікувану перемогу під Аргінузами — морську битву, що продемонструвала потенціал флоту Афін навіть після катастрофічних втрат. Ця перемога дала змогу деблокувати Конона, який згодом зіграв ключову роль у подальших подіях, незважаючи на нову поразку афінського флоту під Егоспотамами в 405 році до н. е. У результаті цієї битви Спарта фактично знищила військово-морські сили Афін, що змусило Конона шукати притулок на Кіпрі, де він опинився під захистом місцевих перських сатрапів.

Конон і війна Спарти з Персією

Після Пелопоннеської війни Спарта, яка досягла вершини політичного та військового впливу, швидко втратила підтримку частини еллінського світу через свою авторитарну зовнішню політику. Це зумовило нову хвилю конфліктів, у яких Перська імперія, зокрема її західна частина під контролем сатрапа Фарнабаза, намагалася втрутитися у внутрішні справи грецьких полісів з метою встановлення власного впливу. Саме в цьому контексті Конон отримав командування перським флотом у союзі з Фарнабазом, що стало одним з рідкісних випадків активного союзу між грецьким стратегом та східною імперією.

У 394 році до н. е. під Кнідом, у південно-західній частині Малої Азії, об’єднаний персько-афінський флот під керівництвом Конона завдав нищівної поразки спартанській ескадрі. Ця перемога мала стратегічне значення, оскільки поклала край гегемонії Спарти на морі, що дозволило Афінам частково відновити свою військово-політичну присутність в Егейському басейні. Здобувши цю перемогу, Конон повернувся до Греції й розпочав масштабну реконструкцію оборонних споруд Афін, включно з відновленням довгих стін, які колись сполучали місто з портом Пірей. Ці стіни були символом афінської могутності і були зруйновані спартанцями після перемоги в Пелопоннеській війні. Їх відновлення знаменувало не лише технічне, а й символічне відродження афінської полісної гордості.

Однак політичні умови в регіоні залишались вкрай нестабільними. Хоча Конон прагнув відновити афінську силу, його союз із Персією не був довготривалим і беззастережним. Коли він вирушив до перського двору у складі посольства з Афін, намагаючись нейтралізувати спартанські дипломатичні інтриги, його було ув’язнено. Причини арешту залишаються предметом наукової дискусії, однак історики схиляються до думки, що перси більше не вважали його корисним у зміненому стратегічному контексті. Ймовірно, саме на Кіпрі, куди його заслали або звідки він уже не зміг повернутись, Конон і завершив своє життя.

Спадщина Конона полягає не лише у конкретних військових досягненнях, а й у здатності пристосовуватись до нових політичних реалій. Його співпраця з персами свідчить про гнучкість мислення та дипломатичну проникливість, рідкісну серед еллінських стратегів. Він уособлює собою перехідний період у грецькій історії, коли традиційні полісні структури почали поступатися місцем новим геополітичним альянсам, у яких вирішальне значення мали як флот, так і дипломатія.

Данило Ігнатенко

The post Конон — афінський адмірал і його перемога над Спартою first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.