У 14 років він вступив до Глазговського університету, де вивчав моральну філософію під керівництвом Френсіса Гатчезона. Вплив Гатчезона на формування світогляду Сміта був вирішальним: саме там він заглибився в проблематику моралі, суспільного добробуту та природи людських мотивів. Після Глазго Сміт здобував подальшу освіту у коледжі Бейлліол Оксфордського університету, де провів шість років, хоча досвід навчання в Оксфорді справив на нього менше враження через консерватизм місцевої академічної традиції.

У 1751 році Сміт став професором логіки Глазговського університету, а через рік перейшов на кафедру моральної філософії. Саме на цьому етапі формується його світогляд як мислителя Просвітництва. Його лекції охоплювали етику, юриспруденцію, політичну економію та принципи державного управління. У цей період він активно співпрацював із провідними діячами шотландського інтелектуального середовища.

Важливою подією в його житті стала співпраця з герцогом Баклю, батько якого познайомив молодого шляхтича з працями Сміта. У 1763 році Сміт залишив університет, прийнявши пропозицію стати наставником Баклю. Подорож Європою, зокрема Францією та Швейцарією, відкрила йому доступ до ідей провідних філософів та економістів того часу. Він спілкувався з Вольтером, Тюрґо, Кене та іншими представниками фізіократичної школи, що мало глибокий вплив на формування його економічної теорії.

Після повернення до Шотландії Сміт зосередився на науковій роботі. Його подальше життя було менш публічним, проте насиченим інтелектуальними пошуками. Він обіймав посаду комісара мит у Единбурзі, продовжував удосконалювати свої праці та підтримував стосунки з провідними діячами британського інтелектуального середовища. Помер Сміт у 1790 році, залишивши по собі спадщину, що визначила фундамент класичної економіки.

Данило Ігнатенко

The post Біографія Адама Сміта first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.