Витоки культу

Перші осередки іоанітів виникли у Кронштадті наприкінці XIX століття, а згодом у Оранієнбаумі, куди переселилася головна ідеологічна постать руху Матрьона Іванівна Кисельова, яку адепти називали «богородицею». Сам Іоанн Кронштадтський, відомий своєю діяльністю серед народу, відвідував Кисельову для сповіді та молебнів, однак не мав жодного відношення до культу, що поступово виріс навколо його імені.

Для іоанітів Іоанн був не просто святим, вони вважали його «селенням Божим», у якому «почиває Свята Трійця». Його сприймали як Бога, що явився у плоті, а Кисельову — як земне втілення Богородиці, «порфиру Царя царів». На зібраннях секти проводилися псевдоєвхаристійні обряди — причастя хлібом і вином із чаш, прикрашених зображенням Іоанна, що розцінювалося як «печать спасіння».

Поширення і вплив

Культ швидко набув популярності серед простого народу, який масово шанував Іоанна Кронштадтського. Його портрети висіли поруч із іконами, перед ними запалювали лампадки, люди прагнули отримати бодай якийсь предмет, пов’язаний зі священником. Цю народну довіру активно використовували шахраї та релігійні фанатики, які під виглядом «послідовників отця Іоанна» збирали пожертви, продаючи псевдорелігійну літературу та «святині».

У 1902 році рух набув рис самостійної секти, що поєднувала елементи хлистівського містицизму, екстатичних молитов, пророцтв і віри в швидке настання Страшного суду. Після смерті Кисельової у 1905 році керівництво перейшло до Василя Пустошкіна та Миколи Большакова, які розгорнули масову пропаганду.

Преса, переслідування та розколи

Секта мала власний друкований орган — журнал «Кронштадтський маяк», де публікувалися статті й проповіді, нібито написані самим Іоанном Кронштадтським. Через мережу книгонош література розповсюджувалася у десятках губерній, вводячи в оману віруючих. До 1908 року діяло понад 600 проповідників, які активно поширювали вчення хлисто-іоанітів.

Російська православна церква визнала цей рух єретичним, а Святійший Синод у 1912 році офіційно заборонив іоанітів, назвавши їх «хлистами кисельовського толку». Було заборонено богослужіння біля могили Кисельової, а вся література секти — засуджена як богохульна.

На IV Всеросійському місіонерському з’їзді (1908) іоанітів розділили на дві групи — цинічних шахраїв, які наживалися на імені Іоанна, і щиро заблудлих фанатиків, що вірили у його божественність.

Іоанніти після революції

Після смерті Іоанна Кронштадтського у 1908 році рух не зник. Навпаки, серед частини послідовників утвердилося переконання, що він «воскресне» або «з’явиться знову». Коли в 1917 році відбулася революція, іоанніти сприйняли її як знак царства Антихриста, відмовилися визнавати радянську владу й увійшли до катакомбних церковних течій, які діяли підпільно.

У 1920–1930-х роках більшість громад була знищена радянськими репресіями, а лідери — заарештовані або розстріляні.

Образ іоанітів у культурі

Феномен іоанітів відразу привернув увагу журналістів і письменників. Роман «Іоанніти», надрукований у газеті «Петербургський листок», зобразив секту як фанатичну спільноту, а самого Іоанна — як лжепророка. На основі цього твору драматург Віктор Протопопов написав п’єсу «Чорні ворони» (1907), яка викликала гучний резонанс.

П’єсу високо оцінив місіонер Булгаков, назвавши її «точним і правдивим зображенням сектантського безумства». Виставу ставили у численних театрах Росії, а згодом — у Європі, проте з ініціативи церковних і монархічних кіл її заборонили. Після революції заборону скасували, і 1917 року за мотивами п’єси був знятий фільм «Чорні ворони».

Іоанніти стали показовим прикладом того, як народна релігійність і культ особистості можуть перетворитися на небезпечну форму фанатизму. Їхнє вчення поєднувало елементи православної обрядовості, містичні практики хлистів і соціальну утопію очікування «нової епохи».

Історія цієї секти демонструє не лише духовну кризу імперського суспільства, а й силу харизматичної постаті Іоанна Кронштадтського, навколо якої зросло безліч міфів, частина з яких продовжує побутувати й у сучасному православному середовищі.

Данило Ігнатенко

The post Іоанніти — фанатичний культ навколо Іоанна Кронштадтського: історія, віровчення та культурний слід first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Втілення 1. Риба Матса. Риби – це одні з перших великих організмів на Землі, які домінували на планеті 35 мільйонів років тому, перша велика тварина в океані.

2. Черепаха Курма. Земноводні. Риби трансформують плавники у лапи та виходять на сушу. Перші тварини – амфібії.
3. Вараха. Дикий кабан. Ссавці. Життя остаточно виходить на сушу та розвивається.
4. Нарасімха. Лев розміром з слона. Людна з головою лева. Перехідна ланка між тваринним світом та появою людей.
5. Вамана. Невеликого зросту людина. Поява перших людських цивілізацій. Виникнення знарядь праці. Перші люди невисокого зросту, схожі на неандертальців та інших Homo, які зникли.
6. Парашурама. Кам’яна сокира. Поява першої сучасної людини (Homo sapiens) – людини розумної.
7. Рама. З луком та стрілами. Охота та початок сільського господарства. Висока мораль. Першій соціальні стосунки у суспільстві. Вчення самозахисту людини. Знання про виживання. Перші етичні та моральні норми у суспільстві.
8. Баларама. З плугом. Виникнення людей – землеробів, перше фермерство. Великі аграрні цивілізації.
9. Крішна. Інтеллект, інтуїція, мудрість, розум, нові технології (як приклад суадаршана чакра). Сучасне людство.
10. Калкі Аватар. Зображується як людина з вісьмома руками та головою коня. Майбутнє. Можливо, через століття людство дійсно матиме іншу форму тіла. У багатьох культурах майбутнє асоціюється з символом коня. До речі, в Україні зафіксовано багато зображень священного коня у печерах у гірському масиві Товтри.

Ігор Мехеда

The post Дашаватара як модель еволюції життя на Землі first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Формування особистості та політичний досвід

Майбутній халіф народився в Медіні у впливовій родині Омейядів. Його батько, Марван ібн аль-Хакам, став четвертим халіфом у 684 році, після буремного періоду смут і розколів. Абд аль-Малік здобув класичну релігійну освіту, яка сформувала його як побожного і водночас прагматичного політика. Молоді роки він провів серед медінських учених, що пізніше допомогло йому у спілкуванні з релігійною елітою та виправданні своїх політичних рішень у межах ісламського права.

У шістнадцятирічному віці він отримав перші адміністративні обов’язки від свого родича — халіфа Муавії І, засновника Омейядської династії. Цей ранній досвід управління заклав основу його майбутньої державної діяльності.

Шлях до влади в умовах смут і розколів

Після смерті Язіда І у 683 році в халіфаті спалахнула громадянська війна. Повстання в Медіні призвело до вигнання Омейядів, зокрема Марвана та його сина Абд аль-Маліка. Після цього вони приєдналися до сирійських військ, які відвоювали місто. Коли Марван став халіфом у 684 році, він почав відновлювати владу Омейядів, проте водночас спричинив ворожнечу між північними та південними арабськими племенами — суперництво, що згодом успадкував його син.

Війни за об’єднання халіфату

Перші роки владарювання Абд аль-Маліка минули у війнах за відновлення єдності. Йому вдалося придушити північні арабські племена лише у 691 році. Найзапеклішим противником залишався Ібн аз-Зубайр, який спирався на підтримку частини мусульманських спільнот, незадоволених світським характером Омейядського правління.

Ірак довгий час залишався осередком нестабільності. У цій провінції діяли три ворожі групи — хариджити, шиїти та прибічники Ібн аз-Зубайра. Після кількох років взаємного виснаження і внутрішніх конфліктів між ними, Абд аль-Малік розпочав рішучий наступ. У битві при Дайр-ель-Джаталіку 691 року його війська розгромили армію Мусаба, брата Ібн аз-Зубайра. Частину іракських племен халіф підкупив, забезпечивши собі лояльність без нових великих втрат.

Наступним кроком стало остаточне усунення Ібн аз-Зубайра. Намісник аль-Хаджадж ібн Юсуф, відомий своєю рішучістю, узяв Мекку в облогу та вбив Ібн аз-Зубайра у 692 році. Таким чином Абд аль-Малік став беззаперечним володарем усієї мусульманської спільноти, завершивши період Другого фітну — великої смути, що розколола ісламський світ.

Реформи та централізація влади

Після воєн халіф зосередився на внутрішніх перетвореннях. Абд аль-Малік реорганізував адміністративну систему, зробивши Дамаск політичним центром держави. Він першим впровадив арабську мову як офіційну мову діловодства по всій імперії, що сприяло культурній уніфікації й утвердженню арабської ідентичності в завойованих регіонах.

Він також розпочав карбування власної арабської монети, замінивши візантійські й перські зразки, які доти перебували в обігу. Ця грошова реформа не лише підкреслила економічну самостійність халіфату, а й мала символічне значення — халіфат почав сприймати себе як самодостатню цивілізацію, незалежну від впливу колишніх імперій.

Правління Абд аль-Маліка стало поворотним у розвитку ісламської державності. Він перетворив Омейядський халіфат на централізовану монархію з ефективним бюрократичним апаратом, міцною фінансовою системою та ідеологічною основою, що поєднувала релігійну легітимність із політичною стабільністю.

Саме за його наказом у Єрусалимі було зведено одну з найвеличніших пам’яток ісламської архітектури — Купол Скелі (691–692 рр.), який став не лише релігійним символом, а й політичним маніфестом влади Омейядів.

Абд аль-Малік помер у Дамаску в 705 році, залишивши після себе об’єднаний і стабільний халіфат, що пережив його ще на десятиліття. Його правління стало прикладом успішної трансформації розділеної громади в централізовану імперію, яка відіграла вирішальну роль у формуванні класичної ісламської цивілізації.

Данило Ігнатенко

The post Абд аль-Малік ібн Марван — реформатор Омейядського халіфату first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Основні боги та міфологічні персонажі

Германська релігія включала пантеон богів і богинь, кожен з яких мав свою сферу впливу та атрибути.

Найвідоміші серед них:

• Одін: верховний бог, асоційований з війною, мудрістю, поезією та магією. Його символом був спис Гунгнір, а супутниками — ворони Гугін і Мунін.
• Тор: бог грому і блискавки, відомий своїм молотом Мйольніром. Він захищав богів і людей від велетнів.
• Фрейр і Фрейя: боги родючості, любові та краси. Фрейр був також богом миру і врожаю, а Фрейя — богинею любові, краси і війни.
• Локі: бог хитрощів і обману, часто був причиною багатьох конфліктів серед богів, але також допомагав їм у складних ситуаціях.

Міфологічні теми

Германська міфологія включала численні історії про створення світу, битви між богами і велетнями, а також кінець світу, відомий як Рагнарок. У цих міфах відображено космічний порядок і хаос, боротьбу між добром і злом, а також циклічність життя і смерті.

Релігійні практики та культи

Жертвоприношення та ритуали

Германські народи здійснювали різноманітні релігійні ритуали, включаючи жертвоприношення тварин і людей, щоб задобрити богів або отримати їхню допомогу. Важливими місцями поклоніння були природні об’єкти, такі як священні дерева, гаї та джерела.

Святкування

Германці відзначали кілька великих свят, пов’язаних із змінами пір року, урожаєм і родючістю. Одне з найбільш відомих свят — Йоль, яке відзначалося взимку і було пов’язане з поклонінням Одину та іншим богам.

Збереження і вплив германської релігії

Скандинавія

Германська релігія збереглася найдовше у Скандинавії, де її практикували до відносно пізнього середньовіччя. Завдяки скандинавським саґам і міфам ми маємо детальніше уявлення про релігійні вірування і практики цього регіону.

Континентальна Європа та Англія

На континенті та в Англії германські народи були навернені до християнства порівняно рано, що призвело до втрати багатьох оригінальних релігійних текстів і традицій. Проте деякі елементи германської релігії збереглися в народних віруваннях, легендах і традиціях.

Данило Ігнатенко

The post Германська релігія та міфологія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Пол Голдбергер описав цей храм як «неперевершену інтерпретацію готичної архітектури з часів Середньовіччя» і, дійсно, його можна порівняти з величчю та майстерністю багатьох інших творів Гауді. Він є можливою останньою справжньою готичною будівлею, з його фасадами, які вкриті дидактичним скульптурним декором, що зображує життя Христа, та планом латинського хреста, що нагадує традиційну архітектуру католицьких соборів.

Цей храм також можна вважати вершиною системи параболічної та ланцюгової конструкції Гауді, що була очевидна у багатьох інших його проектах. Багато ідей Гауді щодо будівництва храму були втрачені через пожежу, яка знищила майстерню під час громадянської війни в Іспанії у 1936 році. Проте це не призупинило роботу – головні архітектори проекту постаралися зберегти оригінальне бачення Гауді, поєднуючи його зі своїми власними ідеями. Це бачення відповідає бажанням самого Гауді, який завжди працював у співпраці з іншими майстрами та дизайнерами.

Церква, яка вже приймала відвідувачів ще з часів Гауді, на сьогоднішній день завершена на близько 70%, а остання фаза робіт, включаючи піднесення шести центральних шпилів, планується  до завершення у 2026 році. Цей храм залишається важливою пам’яткою та одним з найбільш впізнаваних символів Барселони, не зважаючи на дискусії щодо його будівництва та фінансування.

Альона Дмитрук

The post Храм спокути Святого Сімейства first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Зевс – верховний Бог

Зевс, син Крона та Реї, вважався верховним богом. Він панував над богами та людьми, був богом неба і грому. Зевс також відзначався своїми романами з різними богинями та смертними.

Гера – королева Олімпу

Гера, сестра і дружина Зевса, відома як богиня шлюбу та сім’ї. Її символами були павич та гранатове зерно. Вона часто з’являлася в міфах, пов’язаних з ревнощами та карою.

Посейдон – бог моря

Посейдон, брат Зевса, був богом моря та владарем трясінь землі. Його символами були трезубец і коні. Він також визначався своєю здатністю викликати бурі на морі.

Аполлон та Артеміда

Аполлон та його сестра Артеміда були богами-близнюками. Аполлон вважався богом мистецтва, музики та світла, тоді як Артеміда була богинею мисливства та природи. Обидва були дуже шанованими серед греків.

Афіна – богиня мудрості та війни

Афіна, виникла з голови Зевса, була богинею мудрості, стратегії та війни. Вона також відома своєю відданістю місту Афіни та впливом на політичні рішення.

Гермес – бог торгівлі та посланець богів

Гермес вважався богом торгівлі, швидкості та посланцем Олімпійських богів.

Арес – бог війни

Арес був богом війни та бойових справ. Його характер визначався агресивністю та відсутністю стратегічного мислення.

Афродіта – богиня краси та любові

Афродіта, народжена з піни морської під час відвідування морської пісочниці, була богинею краси та любові. Її культ шанували у всій Греції.

Гестія

Гестія вважалася богинею сімейного вогнища. Вона була представлена як богиня сім’ї та дому.

Олімпійські боги – це не просто персонажі давньогрецьких міфів, але й віддзеркалення різних аспектів життя та природи. Їхня міфологія розповідає нам про віру, цінності та конфлікти того часу. Олімпійські боги залишають слід в історії та культурі Греції, а їхні історії залишаються джерелом натхнення для мистецтва, літератури та філософії.

Данило Ігнатенко

The post Олімпійські боги first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Ще у XV столітті звернули увагу на те, що у горах над цією місциною з землі б’ють сем цілющих джерел. Води з цих джерел утворюють струмки, які впадають у річку Туричка, утворюючі Лумшорські водоспади. Водоспадів багато, але найбільших водоспадів також сім.

Сімка вважалася сакральним числом у всіх релігіях світу, зокрема й у християнстві (сім Надянголів, сім Чеснот), тому Лумшори були віднесені до святих місць, які побудувала сама Природа. В Лумшорах неодноразово будували дерев’яні храми на честь Святого Василя.

З 1600 року Лумшори стають курортом. Елітним курортом. Лумшори відвідують відомі аристократичні сім’ї країн Європи та члени королівських родин. Вони шукають у Лумшорах не лише відновлення здоров’я, але й містичних одкровень.

Про Святого Василя ходять легенди, що він був не тільки церковним діячем, але й володів таємним знанням, білою магією, й сильно допомагав людям. Саме тому храми Святого Василя у різних країнах Європи та Азії відрізняються від канонічної схеми, та іноді схожі на лабіринти. До речі, лабіринти дійсно намальовані на давніх православних соборах, це можна побачити, зокрема, у монастирі-музеї Хора, що знаходиться у Стамбулі.

Тому нас не повинно дивувати те, що Лумшори – мольфарський край. Майже всі жителі Лумшор обізнані у мольфарстві та можуть розповісти з цієї теми багато чого цікавого.

Лумшори розташовані на полонині «Руна» – сама полонина вважається дуже енергетично сильним місцем, в неї відкриваються дуже красиві краєвиди. Також гостей приваблюють Лумшорські водоспади, вони занурюють людей у медитативний стан, у стан між сном та бадьорістю. Неймовірної краси річки Туриця та Тур’я. Апогеєм лумшорських задоволень є купання у чанах. Чани зроблені з великої товщини металевих листів. У чани наливається цілюща вода з джерел, та кладеться каміння. Чани нагріваються на багатті, у воду кладуть лікарняні гірські трави та гілочки смереки. Купання у чанах викликає задоволення та радісне самопочуття за будь-якої погоди.

Багато жителів Лумшор мають у себе в домівках трембіти. Трембіти – то довжелезні дерев’яні труби, які зроблені з смереки, у яку влучила блискавка. У наш час трембіти використовують переважно для церемоній поховання. Але у минулі часи їх використовували у всіх церемоніях. На весіллях, на великих святах, для того, що накласти замовляння на гірських духів, аби були добрими до людей. Грою на трембіті відкривали та закривали будь-яку містичну церемонію. Але справжні гірські мольфари роблять так й зараз. Крім трембіт, для ритуалів також використовують й роги барану. Одяг у місцевих жителів не простий – він дуже колоритний та різноколірний. Й це не прикраси. Різними кольорами на одяг нанесені космічні символи, які мають захищати власника одежі від руйнівних та небезпечних сил та явищ природи.

Я вже двічі був у Лумшорах – проводив семінари, походи у гори та досліджував місцевість. Але це тільки початок – дослідження треба подовжувати, бо Лумшори відкриють нам ще багато чого цікавого.

Ігор Мехеда

The post Загадкові Лумшори first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

За словами італійського екзорциста, що проживає на Сицилії Беніньо Палілья, в Італії усе дедалі більше спостерігається неабияке захоплення сферою потойбіччя та спіритизму, що нерідко призводить до психо-соматичних розладів.

Лише в Італії на Апеннінському півострові, соціологи публікують нові статистичні дані щодо випадків збільшення душевнохворих людей на основі захопленням окультними практиками. Таких, як вважається, збільшилось у тричі, порівняно з останнім десятиріччям. Палілья зауважує, що захоплення паранормальними явищами, хіромантією є небезпечним, а відвідування сеансів тарологів – не більше, ніж марновірство, що «відкриває двері для сатани та його володіння».

Римо-католицьку церкву в обличчі Ватикану неодноразово турбувала проблема екзорцизму, практика вигнання бісів з психічнохворих людей. Там, де офіційна медицина у психіатричних шпиталях залишається безсилою, на допомогу приходять практики-екзорцисти. Фахівці в усьому світі виділяють кілька основних причин зацікавленості в спіритизмі та магічних ритуалах.

Складна соціополітична ситуація, проблеми зі здоров’ям, психологічні проблеми та особисті кризові стани призводять до психо-емоційного виснаження, яке завершується апеляцією надприроднім, спробі за допомогою карт Таро пояснити власні труднощі. Зважаючи на такі духовні небезпеки, ще у 2014 році Ватикан офіційно визнав Міжнародну асоціацію екзорцистів у боротьбі за душі, полонені демонічними силами.  Так, клірики переконані, що у Великобританії майже одна друга випадків діагностовано дитячої шизофренії – прояв демонізму через надмірну захопленістю тематикою чаклунства,  магії, що відображена у популярних кінофільмах та музичних записах.

Католицькі екзорцисти-практики наполягають, що шизофренія та біполярний розлад є традиційними кандидатами для помилкової діагностики демонічної інвазії. Для констатування девіацій демоністичного походження,  католицька церква послуговується допомогою психіатричних експертів  для збалансованої інформації для формування експертних висновків.

Згідно з оцінками благодійних організацій з питань психічного здоров’я, від 5 до 28% дорослого населення чують голоси, і більшість з них є носіями девіантної форми поведінки. Параліч сну, як стверджують експерти –  це ще один загальний досвід, який може тривожити тих, хто не знає про це.

Формальний указ Ватикану, який затвердив Міжнародну асоціацію екзорцистів, визнав її організацією католиків, яка не діє від імені церкви, але має певну відповідальність перед Ватиканом.  Як повідомляє інформаційний ресурс «Радіо Ватикану» словами отця Палілья, що формування дисциплінарного курсу екзорцизму – це спосіб донести не лише усю шкідливість окультних практик в побутовому житті вірян, але й допомогти дізнатись про те, як зберегти себе від негативних наслідків темних сил, а також своє психічне здоров’я.

The post У Ватикані стурбовані високою зацікавленістю до окультизму у всьому світі first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

“Мені шкода, що процвітання пішло трохи не в ту сторону  і я виправляю власну теологію”, – сказала Хінн в недавній трансляції передачі  ” Коханні цього світу “, яка була опублікована  2 вересня на сторінці ” Служіння Бенні Хінна ” у Facebook та на каналі YouTube, “Тому що коли я читаю Біблію, я не бачу Біблії тими ж очима, яку я бачив Біблію 20 років тому”

Експерти, які досліджуються діяльність проповідника сумніваються в тому, що його заява буде втілена в життя. Тим паче Бені уже робив подібні заяви минулого року про відхід від віри у «Євангелію процвітання».

The post Чи відмовиться відомий телевангеліст Бенні Хінн від Євангелія процвітання? first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У провокативній скандальній статті «Це честь бути революціонером», папа римський підкреслив у скороченій формі свою головну квінтесенцію «Немає пекла, є зникнення гріховних душ», зазначає «La Repubblica».

Незважаючи також на численні заголовки українських ЗМІ щодо заперечення папою римським пекла, Ватикан в своїй офіційній заяві заперечив усе вище сказане. Як зазначає офіційний портал Ватикану, слова папи Франциска були проінтерпретовані некоректно і деформовано; до того ж бесіда папи з Еудженіо Скальфаро носила приватний, а не публічний характер, тому виникала необхідність додаткових коментарів та пояснень з приводу сформульованих тез.

В офіційній позиції Ватикану з приводу скандальної статті стверджується, що інформаційне смислове навантаження викладених подій є результатом авторської  «редактури», в якій не передається текст прямої мови понтифіка безпосередньо.

Натомість не вдаючись у тонкощі теологічного дискурсу, напередодні Великої Страсної П’ятниці, папа здійснив обряд омовіння ніг засудженим у римській в’язниці «Regina Coeli» (укр. «Цариця Небес»). За повідомленням «Радіо Ватикану», серед дванадцятьох ув’язнених були четверо італійців, п’ятеро філіппінців, двоє марокканців, а також по одному вихідцю з Молдови, Нігерії та Сьєра-Леоне. Виділяються ув’язнені також специфічною конфесійною палітрою. Восьмеро засуджених, кому папа звершив обряд омовіння сповідували католицизм, один православ’я, решту – іслам та буддизм, – зауважує прес-реліз «Радіо Ватикану».

The post Папа Франциск обговорив пекло з атеїстом і вчинив омовіння ніг ув’язненим first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Сатаністам не сподобалося те, що Netflix використала дизайн пам’ятника диявола в серіалі «Моторошні пригоди Сабріни». Тепер вони збираються добитися справедливості через суд.

«Так, ми приймаємо юридичні заходи щодо серіалу ” Моторошні пригоди Сабріни”. Вони привласнили дизайн нашого монумента для просування тотального негативно навколо сатанізму », – обурився Грейвс.

Йдеться про скульптуру, що знаходиться в місті Детройт, штат Мічиган. Сатаністи поставили цей пам’ятник на честь міфічного божества Бафомета. Воно має тіло жінки і голову козла. В одній із серій «Моторошних пригод Сабріни» глядачам показали копію цієї статуї.

Прем’єра хоррор-серіалу відбулася на Netflix 26 жовтня 2018 року.

The post У США сатаністи подали в суд на Netflix first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Апелюючи до ретроспекції духовних звершень раннього християнства, архієпископ разом зі Вселенським Патріархом проаналізували усі точки перетину еклезіологічної цілісності Христової єдності, подолати яку не спроможні жодні релігійно-політичні чи соціальні обставини.

Патріарх Варфоломій зауважив, що фактична єдність обох не лише традицій, але й гілок християнства – стихійне явище, а процес унії церкви – незворотній процес.

«…цього хоче Бог..ми покликані бути Його свідками в цьому настільки байдужому до Нього світі», – зауважує Варфоломій з посиланням на «Радіо Ватикану».

Проблема церковної єдності відображається і у календарно-літургічному обрядовому циклі святкування Великодня між католицькими та православними церквами.   Під час приватної бесіди, Патріарх Варфоломій запевнив, що настане час, коли і світова духовна церковна спільнота на периферії буде спроможною дійти до спільної позиції.

При цьому лідер Вселенського православ’я апелював до спільних позиції в стратегії розвитку католицько-православного діалогу з Папою Франциском.

The post Патріарх Варфоломій «пророкує» злиття католицьких та православних церков first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Його матір – Мата Тріпта займалася вихованням , прищеплювала любов до Бога, світу, природи.  В Гуру Нанака була ще старша сестра – Бібі Нанкі, яка у ранньому дитинстві побачила всередині її брата Божественне Світло. Це Світло Гуру зберігав всередині свого серця. Проте його сестра нікому з людей  не розкривала цієї таємниці. Її навіть вважають першою ученицею Гуру Нанака.

У віці семи років Гуру Нанак вступає  до сільської школи, в якій  зустрічається з вчителем Пандітом Гопалом Дасом. Вчитель був здивований  на першому уроці з вивчення алфавіту, коли Гуру Нанак попросив його пояснити значення літер. Так як вчитель не зумів це зробити, то замість нього це зробив його учень, записавши значення усіх літер алфавіту.

Гуру Нанак отримав перше Божественне Одкровення, яке  містило пояснення глибокої істини, що безпосередньо торкалася Бога та людського існування, шляху досягнення Бога через літери алфавіту. Вражений вчитель став перед ним та поклонився, а вже після того відвів хлопця до його батька, сказавши, що його син є Аватаром (божественним пророком), який прийшов заради виконання важливої місії- звільнення в’язнів калі – юги (періоду вічної темряви). Ще вчитель додав, що їхньому сину судилося долею стати Вчителем для всього світу, а тому йому не потрібно вчити Гуру Нанака.

Багато авторів повідомляє, що нібито Гуру Нанак проходив навчання у різних індуїстських та ісламських школах, щоб придбати  пізнання священних Вед (писання індуїстів) та Корану (писання ісламістів), і таке ретельне вивчення  дало можливість Гуру приступити  до основ своєї релігії.

Дослідник Малькольм стверджує, що гуру Нанак дізнався про майбутнє усього світу від Хізри – пророка Іллі. А от науковець Канінгем говорить, що від юності Гуру  ближче познайомився  з народними віруваннями індуїстів та мусульман, придбавши загальне знання Корану та брахманських Шастр. Проте історики не зауважили головного факту – божественного  Гуру Нанака.

Він народився у статусі божества, а  його вчення  має не земне, а небесне походження.  Гуру Нанака вважається Втіленням Божественного Світла. За своїм походженням Гуру Нанак має божественну природу, божественні якості дозволяють йому бути вище усього  людства та людської освіти.

Навіть історикам не вдалося побачити у ньому сіяння Джота Гуру – Небесного Духа. Тому Небесному Духу не потрібне навчання у навчальних закладах, які створені людиною. Гуру Нанак є небесним посланцем, вродженим вчителем усього світу, який веде людство дорогою істини та добра. А тому його божественність є вищою над усіма земними школами та вченнями.

Одкровення, яке прийшло до Гуру Нанака, як він сам вважає, є безпосередньо від Бога. В описі життя «Джанамсакхі» згадується про звернення Гуру Нанаки до його супутника Мардани: «Мардано, грай! Божественне Слово прийшло». Цей факт підтверджує, що освіта, яку Гуру отримав  як в індуїстських так і в мусульманських навчальних закладах, не виявили  ніякого впливу на отримане Гуру Нанаком та відкрите усьому світу через Бога Слово Боже.

А тому говорити, що Гуру навчався у різних навчальних закладах – це означає осквернити статус Гуру.

У дев’ятирічному віці Гуру Нанака, зігідно сикхізької традиції, яка побутувала на той час в індуїстів вищих каст – повинен був одягнути на шию священний шнур «джанао». Батько Гуру Нанаки провів відповідну підготовку до церемонії одягання священного шнура.

Священнослужитель Хардіал розпочав розспівувати мантри (гімни індуїстів), був приготовлений обвести навколо шиї Нанаки  священний шнур, але в останній раз чомусь його не одягнув.

Всі були настільки вражені, не зважаючи на спроби священнослужителя переконати одягнути джанао на шию Гуру. Прояв божественної природи Нанаки відбувся під час випасання ним буйволів на пасовищі.  Коли Гуру заснув під деревом стало кинулося на врожай сусідніх полів. Господар поля був у такому гніві, побачивши знищений врожай, що аж подав скаргу до місцевого начальника управи Раї  Булара.

Булар посилає за батьком та сином, щоб розсудити суперечку. Гуру запевнив Булара у тому, що врожай залишився неушкодженим попри благословення Бога. Коли Булар послав помічників оглянути поля, то ті не знайшли слідів спричинених збитків. Врожай був ще пишнішим, ніж він був раніше. В такий спосіб відбулося чудо Боже, а поле на якому воно відбулося стало називатись Кьяра Сахіб.

Іншого разу стався такий випадок: коли Гуру Нанак випасав буйволів, то знову заснув під деревом, велика кобра, яка виповзла з гнізда, високо піднявшись над Божественним Вчителем бажала його вкусити. Мимохідь проїжджав Раї Булар зі своїми помічниками. Всі звернули увагу на дивну картину, Булар переконався, що хлопчик є Божественним посланцем. Кобра, відчувши наближення людей відступила від Нанаки, тікаючи до свого гнізда.

Натомість Раї Булар з великою повагою та шаною припав та доторкнувся до стоп Божественного Вчителя ставши його учнем. Підрісши, Вчитель став уникати суспільства, прагнучи до усамітнення. Він цілими днями сидів мовчки, усамітнений, проводячи увесь час в медитації. Батьки переживали та тривожилися за здоров’я та самопочуття свого сина, не людність для них вважалася незоровою.

Вони запросили лікаря Харі Даса для того, щоб перевірити пульс. Лікар почав відраховувати пульс Гуру, але той запитав у нього для чого він це робить. Лікар відповів, що у такий спосіб хотів визначити хворобу Нанаки. Гуру засміявся після таких слів лікаря.

Харі Дас дуже часто зіштовхувався з проявленням розумових розладів, а тому спитав у Нанаки, чи дійсно він хворий і потребує лікування. Гуру відповів лікарю, що той страждає хворобою душі, яка називається егоїзмом. Ця хвороба відділяє людей від Бога  як джерела людського життя. лікар запитав, чи дійсно існують такі ліки, що можуть допомогти у лікуванні цієї хвороби.

Гуру відповів так: «Коли людина стане володарем Імені Єдиного Самосущого, її тіло зробиться подібним до золота,а душа очиститься; всі страждання та хвороби розвіються,  він буде спасенним, Нанак, силою істинного Імені».

Після такої бесіди лікар схилився перед Гуру і дав мудру пораду батькам – залишити тривогу про свого сина «цілителя душ, які страждають в усьому світі». Не зважаючи на духовну величність Гуру, Мехта Калу до кінця не зміг переконатися, вважаючи, що Нанак просто тратить дорогоцінний час у безплотному спогляданні. Він бажав, щоб його син займався хоча б торгівлею, тому дав йому двадцять рупій і послав у місто купити товари для загального вжитку.

Гуру відправився до міста Чухаркана разом із слугою батька Балою. На шляху йому трапляються факіри (подорожуючі аскети), які кілька днів перебували без їжі. він розтратив усі батьківські гроші для того, щоб нагодувати цих факірів. Усвідомлюючи, що він наробив, не пішов до дому, а залишився сидіти під деревом за околицею села. Слуга докладно розповів про цю ситуацію.

Батько Гуру Нанаки був не в собі, але син пояснив, що думати не міг про вигідну угоду. Дерево, під яким Нанака сидів, збереглося до наших днів. Воно стало називатися  «Тхумб Сахіб» (священним деревом пам’яті Гуру). Але це не виявило впливу на відчуженість Вчителя від повсякденного життя. Гуру Нанак і далі залишався подруженим у медитацію.

Наступним кроком зацікавлення життєвими справами стало одруження. Гуру вступає у таїнство шлюбу, досягнувши віку між 14 та 18 роками. Для свого співжиття він обрав Сулакхні, дочку Бхаї  Мула, який проживав в Гурласпурі.

У них народилося двоє синів. Першого звали Шрі Чанда,а другого – Лакмі Даса. Але батько Гуру почав помічати, що сімейне життя ані наскільки не відволікала Нанаку від занять, що у свою чергу були пов’язані з Божественною місією Вчителя. Але у нього було інше розуміння подружнього обов’язку, яке полягало не в служінні самому собі, власній сім’ї, а швидше у відреченні від нього, щоб мати можливість приймати участь у втіленні божественного порядку речей та одухотворення навколишнього світу.

Сім’ю для Гури Нанаки заміняло усе людство, а тому він прекрасно розумів, що служачи людству, він тим самим служить Господу. Він бачив, що увесь світ є охопленим полум’ям брехні, тиранії, лицемірства та фанатизму. Тому йому потрібно було йти щоб погасити полум’я вічною любов’ю, завдяки істинному відданому служінні. Гуру ніс свою божественну місію на землі для того щоб бути вчителем людяності, надати урок загальнолюдського братства та любові до Єдиного Бога – Отця.

Зять Гуру Нанаки Джаї Рам займав посаду губернатора Султанпура. Рам та Раї Булар притримувалися такої думки, що Нанака дійсно святий, хоча його батько вважав свого сина божевільним.  Тому Джаї Рам пообіцяв, що знайде йому роботу в Султанпурі. Сестра Гуру була настільки віддана йому.

Під час одного із візитів до містечка Талванді, сестра помітила нетерпимість батька до життєвої байдужості свого брата, вирішила його забрати в Султанпур. За згодою батька Гуру відправився з сестрою до міста. Рам запропонував Нанаці  роботу комірника державного зерносховища Наваба. Сюди постійно звозили зерно, яке здавали як частинну плату поземельного податку, з метою наступного продажу.

Нанака добросовісно виконував обов’язки комірника. Невдовзі до нього приєднався рабабі Мардана з іншими друзями. Гуру показав їх Хану, а той у свою чергу запропонував їм посади в адміністративному штаті. Кожного вечора влаштовувалися співи  релігійних гімнів.

Під час важення та обрахунку зернових запасів Гуру повторяв такі слова «тера, тера, тера». Слово «тера» означало не лише цифру тринадцять, а й вказівку, що Гуру повністю віддає себе Богу. Клієнти були настільки вражені, що не знали як же ш донести такі щедрі дари додому. Господь настільки наділяв їх своєю щедрістю, що годі було уявити.

Проте дуже загострилась ситуація, Гуру звинуватили нерозумному витрачанні зерна. Навабом проводилось ретельне  розслідування. Ті, що звинувачували Нанака були вражені, знайшовши наповнені до верху амбри з зерном. Але після такого звинувачення Гуру відмовився від роботи, написавши прохання до роботодавця, щоб продовжити свою божественну місію. Одного прекрасного ранку гуру пішов, щоб скупатися на річці Баїн, але незабаром зник у воді і не з’являвся протягом трьох днів. У момент його відсутності, Гуру було видіння Всемогутнього Бога, який доручив йому завдання розповісти усьому світу про Божественне Ім’я Бога – Нам. Тоді Всемогутній Творець подав Нанаці кубок, який був переповнений божественним нектаром Імені «Нам». Його відчув і сам Гуру.

Гуру признається, що Всемогутній Бог звелів йому йти у світ, прославляти та оспівувати  у гімнах  Його Ім’я. після того як Нанак виконав свій святий обов’язок  у світі, Господь знову покликав його, щоб той призивав Бога тричі на день. Через три дні Гуру знову з’являється, деякі із людей бачили сяйво навколо його голови. Слід відмітити, що сикхізм дійсно визнає Три Сутності Божества – Бога, Гуру та Гурбані (тобто Слово Боже).

Згідно із віровченням сикхів, Бог тільки Один, направляє свого посланця – Гуру,який перш за все є втіленням Божественного Світла. Через Свого посланця – Гуру – відкриває Свою добру звістку (Гурбані) людям. Без Гуру не може існувати Гурбані (Божественне Слово). Гуру є своєрідним каналом, завдяки якому сповіщається Гурбані.

Таким чином, у віці семи років Нанак  сповіщає Божественне Послання  своєму вчителю. Ще до зникнення у водах річки Баїн йому було повідомлено багато Гурбані. Нанака дійсно був  вродженим Гуру, бо його служіння розпочалося від народження.  Один із сикхізьких апостолів Бхаї Гурдас стверджує, що всемогутній Бог вилив на Нанаку Свої благословення і послав його у світ поширювати Божественне Слово.

Після свого повернення  Гуру Нанака протягом доби зберігав мовчання, а вже потім виголосив, що не має ні індуїста, ні мусульманина. Тобто це означає, що різниці між людьми немає ніякої. Деякі вважають, що індуїсти та мусульмани деяким чином забули про принципи своїх релігій. Наваб Дулат та казі  майже не лишились глузду. Від Гуру Наваб вимагав пояснити, чому казі – не є істинним мусульманином. У відповідь Вчитель почав окреслювати риси істинного мусульманина.

Наваб запитав в Гуру, чому той не приєднується разом з ними під час здійсненя намазу. Вчитель не відмовився прийняти спільну участь в ісламській молитві, яка зажди здійснюється в мечеті. Проте коли Наваб та казі здійснювали намаз, Гуру стояв непорушно. Ті запитали, чого гуру не приймав участі в молитві, а Нанака відповів, що він приймав безпосередню участь у молитві, а вони не приймали. Так як один молився і другий також. Хоча їхні думки під час молитви були зайняті мирськими речами: казі переживав, щоб новонароджений жеребець не впав у колодязь, який розташовувався на дворі.

Інший же думав про покупку коней в Кабулі. І в першого, і в другого свідомість не приймала участі у  намазі. Вони обоє визнали істинність тверджень гуру Нанаки. Тоді Наваб вигукнув гучним голосом, вказавши на Нанаку, що це Кхуда (означає «Бог»). Нанака неп ропонував, щоб мусульманин та індуїст стали його учнями, щоб забезпечити насамперед після смерті собі місце на небесах. Для того, щоб набути спасіння, необхідно першому – сати істинним мусульманином, а другому – істинним індуїстом.

Виконуючи свою Божественну місію до кінця, Гуру довелося побувати на сході, заході, півночі та півдні, а також відвідати різні центри, включаючи  індуїстів, мусульман, буддистів, джайністів, суфіїв, йогів та сидхів. Зустрічався з особами різних релігійних віросповідань, представниками різних племен, культур та рас. Пішки подорожував зі своїм супутником – рабабі Марданою.

Його подорож стала називатися «удасі». Під час удасі йому вдалося обійти з Марданою південь та схід  Індії та вдало повернутися додому. Батьки Нанаки були дуже старі та потребували опіки від свого сина, проте такої опіки потребували і інші, які потребували Вчителя для того, щоб осягнути спокій, любов та спасіння. А тому Гру говорить до батьків, що повинен йти, бо його призиває Сам Господь з небес.

Удасі – зазвичай означає відхід від світу, але Гуру не розривався зі світом. деякі з авторів свідчать, що Нанака повернувся додому, обійшовши увесь схід після Пурі, а потім застосував друге «удасі» за південним напрямком.

Із життя Гуру відомий один прекрасний епізод, у ньому мова йде про зустріч Вчителя з бідним теслею Лало, а також про гостинний прийом Маліка Бхаго. У першому випадку Гуру, бачачи бідність Лоло – співчуває та відстоює милосердя, а в іншому – засуджує несправедливі дії багача Маліка по відношенню до убогих людей.

У даному випадку, можна провести чітку  пряму паралель з християнством, особливо з притчею Ісуса Христа про багача та Лазаря. Так як ці два сюжети і в християнстві, і в сикхізмі співвідносяться один з одним, тобто є спільними.

Нанака відділяє правду від неправди, здогадується про замисел Маліка, і розкриває його неправдиві вчинки. Діаметральна протилежність цих двох персон дає нам право стверджувати, що багач є настільки далеким в духовному плані від убогого тесляра. Бог викриває неправду Маліка через свого посланця – Гуру Нанака, який переконав байдужість, впертість та зарозумілість багача на простому прикладі: він взяв дві хлібини, міцно стиснув їх. Із хлібини бідного виступило молоко, а з хлібини багатого – кров.

У такий спосіб Гуру переконав Маліка Бхаго та його несправедливість по відношенню до інших. Відчувши низькість та викриття у своїх неправильних діях, багач  просив прощення в Нанаки. Божественний Вчитель виступає у ролі справедливого судді по відношенню до пригнічених та ображених не справедливо іншими. Гуру пропонує єдиний вихід для Маліка – роздати все багатство бідним людям, яке він несправедливо нажив та віднині вести чесне життя. завдяки благословенню Нанаки відбулося духовне переродження багача.

Гуру пішов в Толумбу, зустрівши Саджана Тхуга. Тхуга дуже часто любив вдавати із себе святого, молився, перебирав чотки. З однієї сторони він будує індуїстський храм та мечеть, що свідчить про його так би мовити святість, а з іншої – займається грабіжництвом та вбивством подорожуючих людей, які залишаються у нього на ніч.

Один із прикладів життя Гури Нанаки  показує протистояння божественного світла з темрявою. У першому випадку Гуру Нанака є втіленням Божественного Світла, а Саджан – темряви. Проте Світло перемагає темряву. Саджан як людина зрозумів, що не може встояти проти Божественного Гуру. Впавши до колін Гуру, він визнав, що людина ця є святою. Просив у нього простити йому гріхи, а Гуру сказав, що людина може досягти благодаті Божої за допомоги двох кроків: відкрито зізнання та викуплення скоєного зла. Вчитель сказав йому роздати все багатство, яке той за допомоги злочинів набув.

Ми бачимо як людина отримує прощення за скоєні злочини, аморальні дії, із вбивці та грабіжника перетворюється та духовно перероджується у послідовника Гуру Нанаки. Саджан проходить так званий обряд ініціації «Чаранпаухал» (обряд полягав у виливанні води, якою Гуру омив свої ноги, в тому числі одночасно читався зачин «Джанджі»). Цей обряд церемонії був введений Гуру. На тому місці, де відбувалася розмова був побудований сикхізький  храм.

Гуру відстоював різні непорозуміння, які стосувались у першу чергу неправдивих ритуалів: поклоніння чоловічому та жіночому божеству, покаяння та аскетизм. Він підкреслював важливість прославлення Єдиного Бога, Який немає ніякої форми.

Тим самим посланець Божий вказав на шлях істини та просвітлення. В Бенаресі він переконує брахмана Чатур Даса, який настілки хоче  прославитися 14 науками, що життя кожної людини полягає в Бозі, а тому серце людини – це основний центр сприйняття божественного Слова, мудрості, любові. Чатур став послідовником  сикхізької релігії.

В Гайї він розкриває брахманів, які стверджували, що принесені людьми пожертви забезпечують спасіння для семи поколінь, які давно залишили матеріальний світ. Гуру, дивлячись на виконання не зрозумілої обрядовості, засміявся, тим самим привернувши увагу брахманів. А потім пояснив їм це так: ті, хто залишив цей світ не потребують матеріальної їжі, ін. світла лампи. І якщо потойбічний світ не може увійти тіло, то не можливо потрапити туди чомусь матеріальному.

У м. Камрупі Нанак звільняє від чорної магії жінку Нурашах та її прибічниць, вказавши їм, що любов є сильніша понад усе, тобто не лише духовне почуття,а й відверте відчуття спорідненості чоловіка та жінки. Гуру Нанака постає у ролі судді, миротворця, милосердного та співчутливого до людських нещасть, з почуттям щирості, відвертості та любові.

Отже, ми бачимо Гуру Нанака не як просту людину, а того, кого Бог Творець наділив божественним даром. Цим він відрізняється від  людей. Проте Нанака не знаходить себе  в подружніх обов’язках, а радше тягнеться до духовного способу життя.  Цей спосіб полягає у звільненні гуру від  усього мирського, негативного, такого, що губить людину, в тому числі аморальні дії, думки, вчинки, слова. Егоїзм – це не вихід для людини. А щоб його позбутися потрібно визнавати свої недоліки всередині перед Бога Єдиним Творцем. А для цього необхідно  постійно дотримуватися правил духовного життя.

ІДБС

The post Гуру Нанак – засновник сикхізму. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Завдяки мудрості українського народу, на яку не розраховував агресор, він не захопив Україну, таким чином врятовано Європу, бо якби агресор захопив Україну, він би не зупинився і пішов на Польщу, Прибалтику і далі» – зауважив священнослужитель.

В якості аргументованого підтвердження власних міркувань, духовний лідер православних українців проаналізував феномен російсько-української гібридної війни, яка містить в собі елементи ксенофобії, насилля і породжує страждання українського народу, дестабілізації економічного та соціального життя. Патріарх наголосив, що головною проблемою проведення військових дій на теренах Донбасу є недостатність механізмів протистояння та жорсткішої позиції з боку Європейської унії та України щодо російського свавілля. В свою чергу, церква як духовна інституція здійснює усі необхідні кроки задля протистояння агресії та насилля у будь якій видимій та прихованій формі.  в цьому сенсі Філарет звернув увагу на велике число ув’язнених українців, жертв політичних репресій на окупованих територіях. Єдиним способом зарадити ситуації дипломатичним чином – продовжити економічні та політичні санкції проти Російської Федерації.

«Вони можуть бути звільнені тоді, коли буде переможений агресор, але ми хочемо, щоб їх звільнили до закінчення війни. Ми закликаємо Європу продовжити санкції, які діють дуже болісно для Росії» – закликав у Брюселі служитель.

Вцілому служитель Української православної церкви Київського патріархату взяв активну участь у двох конференціях «Ціна російської агресії в Україні: свідчення викрадень, тортур та вбивств», а також «Україна за часів незалежності: погляд православної церкви Київського патріархату на суспільство, що змінюється» в яких об’єктивно на підставі чималої кількості фактів засвідчив європейській спільноті про усі наслідки російської військової агресії.

The post Очільник Української православної церкви Київського патріархату закликав Європарламент до жорсткіших санкцій проти Росії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

З метою раціонально налагодити усі суперечливі підходи в конфліктній ситуації Представник  Google в офіційному зверненні до видання підкреслив,  що все ж таки інформаційна система «вітає рекламний контент релігійно-просвітницького сегменту. Проте єдиним запобіжником ухиляння окремих рекламних блоків релігійного змісту є концепція політики конфіденційності користувачів.

«Ми забороняємо рекламодавцям використовувати конфіденційні дані, такі як раса, релігійна приналежність, політична приналежність або сексуальна орієнтація, щоб показувати рекламу користувачам, – стверджує Google.

Компанія апелює до політики конфіденційності персоналізованих даних, в якій усі рекламодавці не повинні використовувати в ключових словах категорії ідентичності для просування продукту.

Лютеранська спільнота в той же час стверджує, що видавнича компанія не апелює маркетинговими категоріями, оскільки продукція не призначена ринковий збут. Пастир та менеджер Брюс Кінц зауважив, що пошукова система рекомендувала деактивувати будь-які посилання на Ісуса або Біблію, щоб мати можливість використовувати рекламні продукти Google.

Незважаючи на гостру суперечливу ситуацію довкола християнської реклами, що ключова мета Concordia не комерційна, а місіонерська з метою проповіді Євагнелія у викладі євангелічно-лютеранської теології.  В свою чергу у прес-центрі видавництва повідомили, що товариство  не буде здаватися після дій Google, однак «шукатиме всі доступні можливості для поєднання людей з Христом».
 

The post Компанія Google стала об’єктом скандалу через відмову реклами лютеранського видавництва first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Місцеві археологи наполягають на тому, що  виявлена ​​церква спростовує офіційне бачення початку розвитку датської столиці і наполягає завдяки розкопкам древньої церкви, що Копенгаген був процвітаючим містом задовго до єпископального дарунку.

Вчені стверджують, що церковна археологічна знахідка надає можливість побачити історію міста «вглиб віків» і навіть «перенести офіційну» історичну дату заснування Копенгагена.

«Якщо в ранньому середньовіччі в поселенні була церква, то Копенгаген був великим, добре обжитим містом», – зауважують в прес-центрі науково-дослідної організації «ScienceNordic».

The post У Данії археологи віднайшли одну з найдревніших церков Скандинавії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Побудована діаграма взаємодії двох вищезгаданих елементів вказує, що такі країни як Японія, Південна Корея та Федеративна Республіка Німеччина є державами з високим рівнем економіки, при цьому менше половини громадян активні щодо релігійного чинника. Економічні аналітики з Our World in Data наводять приклад держав з низькою економічно системою  – Уганда, Буркіна-Фасо та Ефіопія, рівень релігійності громадян яких є доволі високими. Згадані країни показують доволі малу кількість отриманих патентів на душу населення, низькі доходи, проте міцну віру та відкриту релігійність, що відіграє у житті громадян доволі велике значення.

Зворотний приклад в такій системі координат демонструє Японія.  Попри древні синтоїстські та дзенівські традиції, лише 11% цивільного населення переконують громадськість, що релігія відіграє важливу роль в особистому житті. При цьому студенти японських навчальних професійних та вищих закладів освіти демонструють високі показники в розвитку точних наук та інформаційних технологій. В цій системі, як зауважують британські аналітики, кількість патентів на душу населення є одне з найвищих у світі. Саме тому, Японія попри низьку релігійну поведінку є країною швидкісних потягів та робототехніки.

Виходячи зі співпраці даних соціологічних досліджень та економічного важелю, аналітики мали нагоду поспостерігати цікаву тенденцію щодо європейського відношення до релігійності. В країнах протестантської етики, дух капіталізму перемагає: європейці, що заробляють хороші суми коштів зізнались, що питання вкладень та інвестувань важливіше за цінність біблійних доктрин. В цей же час Індія – стратифікована, строката багатонаціональна та поліконфесійна країна ставить релігійні традиції, обряди та культуру значно вище матеріального добробуту.

Концепція дискутивного питання обґрунтовується експертами тим, що для підтримку високої економічної системи, релігійність людини повинна бути чітко регламентованою, оскільки довготривале виконання релігійних обрядів є недоцільними через роботу.

The post Британські аналітики дослідили взаємозв’язок матеріального добробуту і релігії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Вуличні сімейні заходи формують суспільні цінності і національні пріоритети. Є сім’я – є Україна! Це не гасло, а констатація! Чоловіки, дружини, діти – сотні тисяч сімей в даний час об’єднуються для потужної і красивою маніфестації », – зазначив під прес-конференції громадського товариства «Всі разом!» Руслан Кухарчук.

Нагадаємо, що в українській столиці 2 червня 2018 року відбуватиметься масштабна громадська акція на захист традиційних сімейних цінностей. А в період починаючи з 9 червня відбудеться фестиваль «Всі разом за сім’ю» . Приводом до таких заходів стала провокація ЛГБТ-спільнот, що намагають нав’язати суспільству відкриту гомосексуальну поведінку керуючись правовими засадами демократичних прав та свобод громадян. На думку координаторів проектів сімейних цінностей, а також представників українських релігійних організацій, факт видалення петиції з захисту сім’ї за ініціативи уповноваженої при Верховній Раді України з питань гендерної політики Аксани Філіпішиної свідкує про можливу загрозу суспільному традиційному українському устрою.

The post «Всі разом – 2018!»: в містах України відбуватимуться сімейні громадські заходи first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У Держдепартаменті прийняли до уваги скасування термінологічного апарату «репродуктивні права» введені в законодавче положення екс-президентом США Бараком Обамою. На думку Майка Козака, скасування «репродуктивних прав» не стане політичним лобі, що виллється у протистоянні з ліберальною гуманітарною політикою адміністрації Обами. Такі кроки є необхідними задля побудови ідейного ціннісного запобіжника, що стане запорукою міцної американської держави. З точки зори риторики, що стосується проблеми абортів, у держдепартаменті запевняють, що християнські цінності заклали основу для американської системи цінностей.

В той же час опоненти адміністрації президента Дональда Трампа підійшли до питання репродукції з критичною оцінкою і надали упереджувального відтінку подібним явищам. Нагадаємо, що завдяки позиції гуманітарної політики президента США, уряд держави відмовився від фінансування з держбюджету проекти, що займаються пропагандою абортів.

The post Держдепартамент США заперечив дефініцію поняття «аборт» як «право людини» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Нагадаємо, що згідно з законодавчими положеннями самопроголошених квазідержавних утворень «ЛНР/ДНР», усі релігійні спільноти, що функціонують на територіях впродовж одного місяця повинні були пройти реєстрацію згідно «з законами республіки». У випадку недотримання усіх належних процедур і скасування реєстрації, релігійна громада позбавляється не лише статус-кво юридичної особи, але й майна. Сама ж діяльність релігійної громади – розформована і поставлена під табу; самі ж служителі культу – депортовані.

У листі патріарх нагадав не лише на протиправність таких кроків та дегуманізацію державно-суспільних відносин окупованих територій, але й про сам факт невизнання бутафорних республік у світовому політикумі. До того ж – реєструватись у так званому «республіканському» законодавстві означає порушувати українське законодавство, що де-факто недопустиме. При цьому патріарх звернувся зі словом до ієреїв церков Московського патріархату проявити людинолюбство, увесь спектр християнських чеснот у відношенні до релігійних меншини і припинити провокації з посяганням на свободу совісті та віросповідання.

The post Патріарх Філарет благає не допустити закриття церков УПЦ Київського патріархату на окупованих територіях first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.