У світі фінансів з високими ставками, де рішення на мільярди доларів часто приймаються за зачиненими дверима, лідерство все ще має тенденцію дотримуватися звичних моделей: домінують давні мережі, застарілі системи та, найчастіше, чоловіки. Проте ситуація змінюється. В енергетичному та сировинному секторах жінки все частіше займають ролі, які колись вважалися недосяжними; більше того, вони не просто беруть участь, а встановлюють нові стандарти ефективності та стратегії.

Однією з таких лідерок є Олена Гусакова, фінансовий директор CCS TRADE DMCC, компанії, що базується в Дубаї та управляє торговими операціями в гірничодобувній, металургійній та сільськогосподарській галузях. Маючи на той час понад 13 років досвіду роботи, у тому числі включаючи ключові посади у ПАТ «Донецьксталь», Олена зарекомендувала себе як фахівець з фінансової точності, стратегічного лідерства та управління транскордонними ризиками. Її робота включала керівництво міжнародними фінансовими командами, оптимізацію витрат, підвищення точності прогнозів та наставництво наступного покоління фінансових професіоналів.

У цьому інтерв’ю Олена розмірковує про побудову кар’єри в галузях, де жінки довгий час були недостатньо представлені, та ділиться тим, що насправді потрібно для того, щоб бути впливовим лідером.

Олено, фінанси та торгівля енергією довгий час залишалися сферами, в яких домінують чоловіки. Як людина, яка побудувала успішну кар’єру лідера в цьому середовищі, що вперше привабило вас у цей світ, і що вас утримало в ньому?

Чесно кажучи, я ніколи не ставила собі за мету висловлюватися щодо гендеру. Натомість мене, звісно, ​​приваблювала складність. Фінанси, особливо в енергетичному та сировинному секторах, пропонували саме це: динамічне середовище, прийняття відповідальних рішень та необхідність як точності, так і глобального мислення. На початку моєї кар’єри в «Донецьксталь» я вже керувала операціями з торговельного фінансування на світових ринках, вела переговори щодо угод, аналізувала ризики та узгоджувала стратегію з виконанням. Така робота заряджає мене енергією.

Те, що утримує мене в цій сфері, – це вплив, можливість керувати змінами зсередини. Чи то переговори щодо багатомільйонної угоди про фінансування для зміцнення оборотного капіталу, чи реструктуризація фінансових операцій, мене завжди тяжіли ролі, де фінанси – це не просто підтримка, а й рушійна сила стратегії. І, коли я стала керівником, я також усвідомила, наскільки важливо зробити цей простір доступнішим для жінок, які приходять після мене.  Тепер це одна з причин, чому я займаюся цією роботою.

У «Донецьксталі» ви переглянули умови торгового фінансування, що дозволило скоротити витрати на фінансування на 18% – це велика перемога в капіталомісткому середовищі. Чим керувався ваш підхід у ті перші роки, і як цей досвід вплинув на те, як ви керуєте фінансовою стратегією сьогодні?

Це навчило мене цінувати ясність під тиском. Торговельне фінансування – це сфера, що швидко розвивається, і ви повинні розуміти потреби установи, а також свої власні. Я зосередилася на побудові міцних партнерських відносин з фінансовими установами та узгодженні умов з нашою схильністю до ризику.

Цей досвід вплинув на те, як я зараз підходжу до лідерства – завжди дивлюся на повну картину, дію швидко, але дисципліновано, і переконуюся, що фінансові рішення пов’язані з операційними результатами. Недостатньо оптимізувати цифри; Ви повинні переконатися, що бізнес може впевнено рухатися вперед.

Вивільнення 15% додаткового оборотного капіталу під час Вашої роботи в «Донецьксталь» дало компанії простір для розвитку на нестабільному ринку. Замість того, щоб зосереджуватися на короткострокових рішеннях, ви наполягали на повній реструктуризації фінансування. Що переконало вас в тому, що це правильний шлях, і як ви переконалися, що він приніс більше, ніж просто тимчасове полегшення?

Тиск був реальним. Ми зіткнулися з обмеженим капіталом, і інстинкт, можливо, підказував вирішити це поступово. Але цього було б недостатньо. Я вважала, що нам потрібно звернути увагу на структуру в її основі — подивитися на те, як залучалося фінансування, як воно розподілялося в часі та як воно проходило через бізнес.

Ми внесли зміни, які підвищили гнучкість без збільшення ризику, і ми підкріпили кожен крок даними. Саме так ми забезпечили стійкість результатів — не просто одноразовий прибуток, а щось, що дійсно підтримувало поточну діяльність.

Ви також керували фінансовими командами в кількох регіонах, і вас визнали за те, що ви підвищували продуктивність та якість роботи. Як це виглядає на практиці, коли ви керуєте людьми через кордони та часові пояси?

Для мене все починається з послідовності. Люди працюють найкраще, коли очікування чітко визначені та коли вони мають можливість приймати рішення в рамках структури, якій довіряють. У певний момент я керувала командою, де ми досягли підвищення продуктивності на 40% та скоротили кількість помилок на 30%. Це не сталося за одну ніч.

Ми зосередилися на спільних системах, регулярному спілкуванні та культурі, де люди відчували відповідальність та підтримку. Я також інвестувала у навчання — не лише в технічні навички, а й у зміцнення впевненості. Особливо в мультикультурних командах лідерство полягає в тому, щоб слухати так само, як і керувати.

Ви також є членом глобальних професійних спільнот, таких як Інститут CFA та  Institute of Management Accountants. Як ці асоціації вплинули на ваше мислення або ваш підхід до фінансового лідерства?

Вони допомогли мені мислити поза межами стін компанії. Бути частиною цих спільнот знайомить вас з різними галузями, різними регуляторними середовищами та різними способами вирішення тих самих проблем. Це робить ваше мислення свіжим.

Це також нагадує вам, що лідерство не є статичним. Нові технології, нові очікування зацікавлених сторін, навіть нові визначення цінності — все це з’являється в цих мережах. І коли ви керуєте фінансовою стратегією в швидкозмінних секторах, важливо залишатися на зв’язку з цією глобальною розмовою.

У CCS TRADE DMCC ви очолювали міжнародні фінансові команди, підвищили точність прогнозів на 30% і три роки поспіль входили до 5% найкращих фінансових керівників. Але окрім цифр, ви також відомі тим, що наставляєте жінок, які досягають високих результатів. Як це виглядає на практиці, і чому це стало для вас таким пріоритетом?

Тому що я знаю, наскільки це важливо. Я багато разів була єдиною жінкою в кімнаті — і я знаю, як далеко може зайти невелика підтримка чи визнання. Менторство не завжди формальне. Іноді це просто помітити чийсь потенціал, давання їм додаткового завдання або заохочення їх висловитися, коли вони можуть цього не робити.

У CCS я зробила наставництво частиною командної культури. Ми створили простір для навчання та зворотного зв’язку, і я зосередилася на тому, щоб дати людям простір для розвитку лідерства. Особливо для жінок така підтримка може стати переломним моментом. Я бачила це на власному досвіді, і це одна з найбільш корисних частин моєї роботи.

Озираючись на все — від фінансової реструктуризації в Україні до побудови транскордонних систем у Дубаї — що для вас означає успіх? І чи змінилося це визначення з часом? 

Безумовно. На початку, успіх був дуже орієнтований на завдання: вчасно виконувати завдання, досягати поставлених цілей, доводити свою спроможність. І це важливо, особливо на початку кар’єри. Але з часом моє визначення розширилося. Зараз я вважаю, що успіх — це створення чогось тривалого — систем, які продовжують працювати, людей, які стають лідерами, результатів, які витримують тиск.

Якщо я можу піти з посади, знаючи, що справи стали сильнішими, ніж на початку. І що я допомогла комусь іншому наблизитися до своїх цілей, це той успіх, який дійсно залишається зі мною.

Данило Ігнатенко

Розмова записана 08.01.2022

The post Руйнуючи стереотипи: Олена Гусакова про лідерство у фінансовій сфері, де мало жінок. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Чому варто переглянути цей фільм?

Мабуть найголовніша причина подивитися «Невідому Бушу» полягає в тому, що ви відкриєте для себе нову місцину в Україні куди можна буде поїхати влітку,чи в будь-яку пору року. Там не тільки чудові скульптури, прекрасна історія та чимало археологічних пам’яток як Скельний храм і кладовище українських козаків, але і чудові природні місця такі як: Гайдамацький Яр, злиття трьох річок, цілющі джерела і зрештою неймовірні Подільські Тофтри, які додають особливого шарму Буші. Інколи здається, що Буша це точна копія якогось австрійського села далеко в Альпах.

                 Переглядайте безкоштовно фільм “Невідома Буша”

Режисер фільму «Невідома Буша» Ігор Володимирович Мехеда зауважив, що зйомки фільму тривали декілька днів. Над фільмом працювали більше 10 людей, протягом двох місяців. За словами Ігора Володимировича мета фільму –  популяризувати серед українців та гостей з-закордону зелений туризм, українську історію, культуру та традиції. Ігор Мехеда також подякував продюсеру платформи Wake Up Media Ігору Дмитруку, відеографу та монтажерці Альоні Дмитрук. У фільмі прийняв участь відомий українських археолог, фундатор Буші, дослідник Олександр Пірняк, який один із перших став популяризувати Бушу на всю Україну.

Іван Гудзенко

The post «Невідома Буша» фільм про природу, історію, культуру і українську душу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Європа розпочинається з людини як усвідомленого мислячого і розумного суб’єкта, який виробляє культурні цінності, надаючи їм філософського осмислення. Історія буття нашого народу починається з усвідомленнями: а хто ми є насправді? Який наш шлях? Чого найбільше бажаємо і хочемо у житті? Які для нас речі є важливими та необхідними?

Я бачу як Україна піднімається з колін, струнка наче дівчина, з вплетеною у волоссі калиною і чарівним голосом крокує до Європи, на шляху чужинці, скрізь чекає небезпека, а вона йде гордо піднявши голову вгору і усміхається майбутньому своїх дітей. До неї горнуться усі, люблять і поважають, але намагається дурити і лицемірити одна – Мокоша.

Пограбовані храми, облуплені стоять, чекають мудрого поводиря моралі і духовності «другого Захарію», мимо пролітають ординці, розлючені орки спустошують і забирають усе награбоване, називаючи «своїм». Мовчить старий кобзар, сумно граючи  на бандурі сумних і жалісливих пісень, оспівуючи долю України і її козацтва і плаче разом з Батьком нації Тарасом «пограбовано тебе, ось тому ти бідна…».

Жадібність і ненаситність переповнила панів поганих, що в ярмо народ запрягли і їдуть на ньому, але не довго буде тривати глузування над ними. Тиранія і олігархія – це шлях безумців, які втратили назву «Homo», стаючи подібними собі голодними звірами, які ніколи не бачили «їжі». Ваші витівки схожі на «театр абсурду», сліпий того не побачить.

Я сумую за цвітом нації, який загинув за вашого безумства влади, не боявся сказати правду у вічі, яку не любите, більше улесливу брехню і солодку неправду. «Доборолася Україна до самого краю, свої діти, гірше ляха її розпинають»,- як напророчив Великий Кобзар, то те й очима бачимо. Невже знайдеться серед усього цього безладу здоровий глузд, замінений на бездарність одних і тупість інших.

«Жиди погані правлять нами, а ми ще гірше, ніж жиди. Жиди в ярмо нас запрягли», – сказав Батько крізь століття і заснув навіки, залишивши любов і тугу за Україною, а не поклон імперії, жорстокої, кривавої і несправедливої у всіх відношеннях. «Кохайтесь чорнобриві та не з москалями, бо москалі – чуже люде лихо роблять з вами ». То ж думайте, перше ніж робити вибір, з ким відроджувати Україну.

«і на народженій землі не буде більше супостата, а буде син, і буде мати, і  будуть люди на землі», – говорить, пророкуючи про Україну Тарас Шевченко, яка відроджуватиметься як Фенікс з попелу. І у ній не буде жахливої тітки Мокшандії, а відновиться велика могутня держава- Київська Русь і возсяде в ній князь, який буде мудрий у слові і з мечем в руках, а при ньому духовний пастир як Митрополит Іларіон Київський.

То що відібрано – повернеться, розцвіте сильна держава, перед нею на коліна стане уся Європа, бо вистраждала багато і отримала чимало ран.

«Чорне море ще всміхнеться, дід Дніпро зрадіє, ще на нашій Україні доленька наспіє. За Карпати відіб’ється, згомонить степами. України слава стане поміж народами ».

Пам’ятайте про тих, завдяки яким наша країна здобула незалежність. Це наші національні герої, котрими має гордитися увесь український народ: Петлюра, Скоропадський, Бандера, Шухевич, Стус, Чорновол, Небесна Сотня, Воїни АТО, Андрій Кузьменко.

Пегас

The post Фенікс – Відродження first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Сьогодні ми спробуємо розібратися з поняттям «рускій мір». Поняття «руского міра» ,як не дивно, існувало в період СРСР, його наслідки відчуло людство. Ідеологію «рускаго міра» намагалися  вселити в уми усвідомленої інтелігенції – велетів людського духу і свободи. Вони не зламалися, а мужньо виступали за право бути вільними від тоталітарного режиму, жорсткої системи рабовласництва. Високоінтелектуальних людей  вважали загрозою для власної ідеології, а не згідних з нею ліквідовували на місці.

Україна теж бачила «братню любов» в роки першої світової війни, червоного терору першої половини ХХ століття, в роки голоду 1921-1923; 1932-1933; 1946-1947 років. Незабутньою стала так звана «любов» у 2014 році, яку відчули українці на Донбасі та не тільки вони одні. Мир – це коли є єдність і взаєморозуміння, взаємоповага один до одного, а не приниження і нав’язування ідеї прав і свобод з поверненням до минулого часу.

Помітні люди з абсолютно тупим мисленням та  ідеєю створення «народних рєспублік» на сучасних українських територіях, адже як звучить римська приказка «людям потрібно хліба і видовищ». Сьогодні спостерігається об’єктивна картина  дійсності людського буття, життя, існування в досить примітивних поглядах на правду. Оп’янілий від наркотичної дози пропаганди народ не замислюється над тим, що його чекає вже зараз. Пройдисвіти і прислужники, ляльководи риють собі могилу під назвою «Імпєрія».

Доки люди не включать мізки і не подивляться на світ «новими очима», доти триватиме увесь цей театр абсурду. Як бачите вистава далі триває і кожен непогано грає свою роль, не кажучи про втрату людської гідності, честі і поваги, а найбільше духовності і моралі.

Пегас         

The post «Русскій мір» як утопія first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Білль, якщо отримає схвалення як на Капітолійському пагорбі, так і у Білого дому, заборонить Пекіну відкривати нові консульства на американській землі до тих пір, поки Вашингтону не дозволять створити своє дипломатичне представництво в Лхасі, столиці Тибетського автономного району. Закон «зміцнить підтримку з боку США тибетського народу, який бореться за права людини, релігійну свободу і справжню автономію», – заявив член Палати представників Джеймс Макговерн, який вніс законопроект.

Документ також проголошує, що реінкарнація Далай-лами – це релігійне рішення, яке повинен приймати тибетський народ. А китайські чиновники, які втрутяться в процес пошуку і затвердження його спадкоємця, повинні бути покарані. Як зазначає газета Taiwan News, білль висунули депутати обох палат.

Традиційно спадкоємця знаходять послушники, керуючись знаками понад і своїми баченнями. Але в 2011 році МЗС Китаю заявив, що тільки уряд Пекіна може контролювати процедуру призначення Далай-лами. Ніякий інший кандидат не буде визнаний. Таким чином, проблема знайшла геополітичне звучання.

Далай-лама відмовився від поста глави уряду Тибету у вигнанні. Він більше не політичний лідер. І зараз, як і раніше, повторює, що зовсім не виступає за незалежність Тибету. Хоче, щоб цього краю надали справжню автономію. Проте в Пекіні продовжують називати його розкольником і сепаратистом.

Правозахисники і емігрантські організації тибетців в США спонукають конгресменів прийняти жорсткі закони і домогтися, щоб питання про придушення релігійних свобод перед Китаєм поставила адміністрація президента Дональда Трампа. Причому в Конгресі обговорюється не тільки тибетський білль, але й пропозиції накласти санкції на Пекін за переслідування мусульман в Сіньцзяні, за кроки, спрямовані на те, щоб урізати автономію Гонконгу.

Джерело: Газета Независимая

The post США хочуть перешкодити Китаю обрати наступного Далай-ламу first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

За словами глави Держдепу Майкла Помпео, незважаючи на це, Узбекистану ще варто  виконати велику роботу.

Глава зовнішньополітичного відомства США в зв’язку з цим відзначив прийняття в Узбекистані «Дорожньої карти» щодо реалізації рекомендацій спецпосланця ООН з питання свободи релігії та віросповідання Ахмеда Шахіда, звільнення півтори тисячі в’язнів, засуджених за релігійними мотивами, і їх вільне пересування, виведенні 16 тисяч громадян зі списків осіб, причетних до релігійно-екстремістських течій.

Разом з цим, держсекретар висловив надію на подальше правове реформування процедур реєстрації релігійних організацій та забезпечення вільного відвідування мечетей дітьми разом зі своїми батьками.

У липні 2018 року Узбекистан був вперше представлений на Міністерській конференції з просування релігійних свобод. В подальшому республіку відвідала делегація на чолі з послом з особливих доручень Семом Браунбек, яка мала можливість переконатися в прийнятті практичних заходів щодо забезпечення релігійних свобод, вдосконалення та спрощення чинних норм, в тому числі розробці нового законопроекту «Про свободу совісті та релігійні організації», звільнення тисяч осіб, засуджених за релігійні злочини, а також створенню інституціональних механізмів з просування освіченого Ісламу і розвитку релігійної освіти.

В Узбекистані за участю американських експертів поводиться серія спільних семінарів, присвячених питанням протидії релігійному екстремізму і радикалізації. Найближчим часом спільно з Інститутом світу США (USIP) планується проведення чергового семінару в Міжнародному науково-дослідному центрі ім. Імама аль-Бухарі, став успішною платформою для нарощування навчально-дослідного потенціалу в сфері просування релігійного плюралізму і запобігання радикалізації.

В кінці травня поточного року вперше в історії двосторонніх відносин Вашингтон разом з офіційною делегацією відвідав муфтій Узбекистану Усманхон Алімов, який взяв участь у міжконфесійному іфтарі і «круглому столі», присвяченому питанням забезпечення свободи віросповідання в нашій країні, і провів ряд зустрічей з представниками профільних відомств США.

На листопад заплановано візит до Узбекистану групи пасторів, рабинів та імамів з різних американських штатів для міжконфесійного діалогу.

На запрошення Держдепартаменту США узбецька делегація візьме участь в роботі другої Міністерської конференції по просуванню релігійних свобод, яка відбудеться 18 липня у Вашингтоні

The post США вперше за 13 років не засудили Узбекистан за порушення релігійних свобод first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Понтифік, візит якого проходив в рамках офіційно оголошеного в ОАЕ Року толерантності, в ході свого виступу на «Глобальній конференції по людському братству» почав його з традиційного прийнятого у мусульман вітання: «ассаламу алейкум!» Далі він продовжив: «Я скористався цією можливістю, щоб приїхати сюди як віруючий, який жадає миру, як брат, який шукає світу з братами. Бажати світу, просувати світ, бути знаряддям миру: ми знаходимося тут саме для цього ».

Варто відзначити і той факт, що з практично аналогічним виступом звернувся до учасників конференції і Ахмед аль-Тайіб, великий шейх найдавнішого і авторитетного університету сунітського світу Аль-Азхар, розташованого в Єгипті. Кілька років тому мені особисто пощастило поговорити з цим найцікавішим теологом і суспільно-релігійним діячем. Разом з ним Франциск підписав документ про людське братерство, в якому папа і верховний імам Аль-Азхара разом заявляють про загальне покликання всіх людей бути братами, оскільки вони – сини і дочки Бога.

У документі засуджується будь-який вид насильства, особливо який наділений  в релігійні мотивації, і йдеться про зобов’язання захищати в світі справжні цінності і світ. Цей заклик є актуальним сьогодні для всієї глобальної цивілізації, в якій буйним цвітом процвітають війна і кричуща соціальна несправедливість, в якій несучі в своїй серцевині божественний світ найбільші світові релігії, християнство та іслам, різні радикальні елементи перетворюють в знаряддя ненависті і терору. Актуальний він для Росії, де велика частина населення країни історично сповідує ці дві великі релігії.

Тема християнсько-ісламського діалогу як такого – це тема досить складна і одночасно проста з точки зору богословів даних двох найбільших світових релігій. Але при цьому з твердою впевненістю ми можемо констатувати той факт, що ближчі один до одного релігійні системи в світі навіть і уявити собі складно. І християнство, і іслам є так званими авраамічними  релігіями, мають загальну онтологію, загальну священну історію і загальних пророків. У класичному ісламському богослів’ї нерідко по відношенню до християн використовуються  такі комплементарні найменування, як «люди Книги», а християнство, іслам і іудаїзм і зовсім іменуються «небесними релігіями».

Один з видатних ісламських богословів минулого XX століття в своїх роботах, наприклад, неодноразово закликав сучасних йому християн і мусульман залишити наявні у них другорядні протиріччя і об’єднатися заради заповітної мети протистояння безбожництва з його пропагандою відмови від богобоязливості і традиційних цінностей як від непотрібних рудиментів. Цей богослов, незважаючи на войовниче секулярне суспільство, в якому йому доводилося жити, не без успіху намагався встановити добрі відносини з главами світових християнських церков, в тому числі і з Константинопольським патріархатом. Подібних прикладів у новітній історії і в історії минулих століть безліч.

Якщо провести скрупульозний порівняльний аналіз таких містичних напрямків в ісламі і східному християнстві, як суфізм і молитовні практики ісихастів XIV століття, то між ними можна знайти дуже багато спільного. Причому часом цього загального буде навіть набагато більше, ніж, наприклад, між православ’ям і деякими течіями сучасного протестантизму.

Якщо ж проаналізувати позицію численних критиків миротворчого вектора двосторонніх християнсько-ісламських відносин, заданого понтифіком, то з високою часткою впевненості і з найбільшим жалем можна констатувати те, що вона представляє по своїй суті або звичайний абсолютно бездарний і порожній популізм (правда, не стає від цього менш нешкідливим), або неприкриту і злочинну зловмисність, що має своєю кінцевою метою пробудження в серцях і умах поверхневих обивателів почуття неприязні до свого сусіда, який дотримується інших релігійних поглядів.

На мій погляд, як експерта, на протязі вже більше ніж десяти років займається міжнародною миротворчою діяльністю в різних країнах світу з конфесійно змішаним населенням (Туреччина, Єгипет, Ліван, Сирія, Казахстан, Киргизія, Таджикистан і Узбекистан), подібний дефектний підхід не тільки не служить благородній справі миротворчості, а й – більш того – сприяє ще більшому поширенню радикальних настроїв у відокремлених релігійних групах. Саме з цієї причини я повністю солідаризуюся з мудрою позицією папи Франциска і вважаю її єдиною панацеєю від хвороб сучасної глобальної людської цивілізації.

Автор – голова громадсько-політичного клубу «Нова ортодоксія»

Дмитро Пахомов.

The post Папа Франциск – мусульманам: «Ассаламу алейкум!» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Дуже мало відомо про інші кандидатури,  про яких ніхто відкрито  не  пише, не говорить як про претендентів, що можуть стати головою  помісної православної церкви в Україні.  Абсолютна більшість експертів, політиків, православних вірян  віддає перевагу  патріарху Філарету, але  чи є він особою, яка може об’єднати  українських православних ?

Саме це питання є важливим сьогодні. Прослідковуючи біографію, діяльність патріарха Філарета можна  з впевненістю сказати, що він є тією людиною, яка  вже увійшла  в історію України  як духовний отець і лідер усього українського народу, не тільки  православних, протестантів, а й представників інших релігій.    Патріарха Філарета можна поставити  на  першу ступінь разом з патріархом Любомиром Гузаром – предстоятелем української греко-католицької церкви.

Багато інформаційних війн за 27-28 років  відбулося в нашій країні  між Московським патріархатом в Україні та українською православною церквою Київського патріархату,  а ще завжди існувала і третя сторона – українська автокефальна православна церква. Ворожнеча між трьома юрисдикціями  спричинила  не тільки  непримиренність між православним  духовенством, священиками, єпископами, а й простими мирянами. І якщо сто відсотків парафіян УПЦ КП зараз кажуть, що без усіляких альтернатив  патріарх Філарет  має стати   керівником об’єднавчої православної церкви в Україні, то для абсолютної більшості вірян  української православної церкви Московського патріархату, української автокефальної православної церкви таке твердження і кандидатура  не є зовсім зрозумілою, тому що  прихожани цих церков вважають, що саме патріарх Філарет  «розділив»  православну церкву в Україні, тому для багатьох людей – це не однозначна постать.

Не одним патріархом Філаретом .

Споконвіку у православній церкві вагому роль відігравали патріарші  адміністратори, які як правило після смерті предстоятеля обиралися  місцеблюстителями. Місцеблюститель це посада, яка де-факто вже приносить додаткові голоси у виборі претендента у  патріархи, адже місцеблюститель є виконуючим обов’язки предстоятеля на період вибору нового патріарха, а також це дозволяє стати кандидатом на престол. Ми можемо згадати недавні приклади коли місцеблюстителі в РПЦ ставав фактично автоматично патріархом. Коли 17 квітня 1970 року  помер патріарх Московський Алексій І тоді  місцеблюстителем став митрополит Пімен, який був 2 червня 1970 року обраний патріархом Московським. Цікавим моментом в історії РПЦ стало те,  після смерті патріарха Пімена, місцеблюстителем став митрополит Київський Філарет (Денисенко), але вочевидь через його українську національність він не був обраний. Натомість обрали новим патріархом Алексія ІІ. І після смерті Алексія ІІ, місцеблюстителем став митрополит Кирил, який став теж патріархом. На  посаду  глави Української  Помісної церкви від УПЦ КП  може претендувати  митрополит Епіфаній – ректор Київської православної богословської  академії, патріарший адміністратор. Митрополит Епіфаній уже давно став найбільш вирогідним спадкоємцем патріарха Філарета. Є ще й архієпископ Євстратій Зоря, але в нього мало шансів.  Натомість велику популярність серед вірян і єпископату має   керівник  Волинської єпархії – митрополит Луцький і Волинський  Михаїл (Зінкевич),  завдяки якому  потужно розвиваються  парафії  УПЦ КП на Волині.

Не виключається претендування  на посаду патріарха єдиної української помісної церкви – ректора Львівської православної богословської академії Димитрія, митрополита  Львівського і Сокальського.  Зокрема виокремлюється ще одна прихована фігура – Іларіон, архієпископ Рівненський і Острозький, голова зовнішніх церковних зв’язків УПЦ КП.

Варто згадати  і московського патріарха Кирила, який також був  головою відділу зовнішніх церковних зв’язків.  Усім відомо, що після  його смерті  патріархом Російської православної  церкви імовірно стане  митрополит  Іларіон Алфєєв, який є головою зовнішніх зв’язків РПЦ.  Така посада голови зовнішніх зв’язків є родючою  і корисною в амбіціях патріаршества. Потрібно також пам’ятати, що авторитет патріарха Філарета дуже вагомий серед духовенства та вірян УПЦ КП, і навряд єпископи подадуть свої кандидатури, якщо першим хто подасть свою кандидатуру буде Філарет.

Хто кандидат від УАПЦ ?

Українська автокефальна православна церква є найдрібнішою серед трьох церков і в ній відсутня потужність як  в київському та  московському патріархаті. В тім послуговується чисельністю парафій і має вплив  на Галичині, зокрема розвинені  Львівська, Тернопільська, Івано-Франківська єпархія. Львівську та Тернопільську єпархію очолює предстоятель –митрополит Макарій. Нараховується п’ятсот парафій на Галичині.  най вірогіднішою кандидатурою від УАПЦ є Макарій. Хоча можна виділити, що імовірним кандидатом від УАПЦ може стати єпископ Карпатський Віктор (Бедь), який є відомим науковцем, громадським діячем, ректором Карпатського Університету, а також має тісні зв’язки з проукраїнським крилом духовенства УПЦ МП.

Чи стане патріархом єпископ з УПЦ МП ?

Крім того, у Московському патріархаті є незначна частина духовенства, яка прийматиме участь в Об’єднавчому соборі.  Тим не менше, духовенство, яке відстоювало  інтереси Москви ніколи не відмовиться від тих церковних посад, які були нею запропоновані. Все зрозуміло люди, політики, нагнітання ситуації.  По крайній мірі,  серед старих  кадрів можуть знайтися  молоді, насамперед  архієпископ Олександр Драбинко – досвідчений, грамотний, інтелектуальний,  який  міг би консолідувати  українське православ’я.  Але  він надто молодий. Хорошою альтернативою може стати Митрополит Симеон Вінницький і Барський, який має тісні зв’язки з президентом Петром Порошенком та прем’єр міністром Володимиром Гройсманом. Також в українських ЗМІ часто з’язвляються публікації у яких говориться про те, що кандидатом від УПЦ МП може стати митрополит Софроній (Дмитрук), який має давно вже тверду проукраїнську позицію, але останній заяви його про, те що він проти кандидатури патріарха Філарета, навряд чи дозволять йому розраховувати на те, що він стане патріархом. І навряд Софроній Дмитрук буде подавати свою кандидатуру. Поки відомо, що від УПЦ МП лише три єпископи, які ніби точно будуть приймати участь в об’єднавчому соборі, але хто зна скільки насправді приїде на цей собор архієреїв, адже можливо, що більшість єпископів, вагаються або бояться публічно заявляти свою позицію. Незважаючи на це зрозуміло, що після об’єднавчого собору значна кількість духовенства УПЦ МП, перейде в об’єднану церкву.

Головне, щоб об’єднавчим собором  була вибрана гідна кандидатура, людина,  яка  буде вливатися  між  православними  сторонами.  Для цього християнам слід себе берегти, адже ніяка релігія і церква не варті  людського життя.

ДІ

The post Хто стане главою (патріархом ) об’єднаної Української Помісної Православної церкви ? Список можливих претендентів від УПЦ КП, УПЦ МП та УАПЦ. first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У провокативній скандальній статті «Це честь бути революціонером», папа римський підкреслив у скороченій формі свою головну квінтесенцію «Немає пекла, є зникнення гріховних душ», зазначає «La Repubblica».

Незважаючи також на численні заголовки українських ЗМІ щодо заперечення папою римським пекла, Ватикан в своїй офіційній заяві заперечив усе вище сказане. Як зазначає офіційний портал Ватикану, слова папи Франциска були проінтерпретовані некоректно і деформовано; до того ж бесіда папи з Еудженіо Скальфаро носила приватний, а не публічний характер, тому виникала необхідність додаткових коментарів та пояснень з приводу сформульованих тез.

В офіційній позиції Ватикану з приводу скандальної статті стверджується, що інформаційне смислове навантаження викладених подій є результатом авторської  «редактури», в якій не передається текст прямої мови понтифіка безпосередньо.

Натомість не вдаючись у тонкощі теологічного дискурсу, напередодні Великої Страсної П’ятниці, папа здійснив обряд омовіння ніг засудженим у римській в’язниці «Regina Coeli» (укр. «Цариця Небес»). За повідомленням «Радіо Ватикану», серед дванадцятьох ув’язнених були четверо італійців, п’ятеро філіппінців, двоє марокканців, а також по одному вихідцю з Молдови, Нігерії та Сьєра-Леоне. Виділяються ув’язнені також специфічною конфесійною палітрою. Восьмеро засуджених, кому папа звершив обряд омовіння сповідували католицизм, один православ’я, решту – іслам та буддизм, – зауважує прес-реліз «Радіо Ватикану».

The post Папа Франциск обговорив пекло з атеїстом і вчинив омовіння ніг ув’язненим first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Апелюючи до ретроспекції духовних звершень раннього християнства, архієпископ разом зі Вселенським Патріархом проаналізували усі точки перетину еклезіологічної цілісності Христової єдності, подолати яку не спроможні жодні релігійно-політичні чи соціальні обставини.

Патріарх Варфоломій зауважив, що фактична єдність обох не лише традицій, але й гілок християнства – стихійне явище, а процес унії церкви – незворотній процес.

«…цього хоче Бог..ми покликані бути Його свідками в цьому настільки байдужому до Нього світі», – зауважує Варфоломій з посиланням на «Радіо Ватикану».

Проблема церковної єдності відображається і у календарно-літургічному обрядовому циклі святкування Великодня між католицькими та православними церквами.   Під час приватної бесіди, Патріарх Варфоломій запевнив, що настане час, коли і світова духовна церковна спільнота на периферії буде спроможною дійти до спільної позиції.

При цьому лідер Вселенського православ’я апелював до спільних позиції в стратегії розвитку католицько-православного діалогу з Папою Франциском.

The post Патріарх Варфоломій «пророкує» злиття католицьких та православних церков first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

В своєму творі  філософ пише про схожість «прекрасного» і «піднесеного». Тільки перше стосується всього обмеженого, в той час як друге – це тільки безмежне. Кант пов’язує  «динамічне піднесене»: море, війна, гроза, буря, небо (один з його видів) з могутністю, яка хвилює душу, а «математичне піднесене» представлене пірамідою Хеопса, горами, величними храмами і тд.

Вплив на людину «піднесене» здійснює не через відчуття, а через душу або розум, які філософ в цій праці ототожнює. Після «Критики здатності до судження» німецькі і зокрема деякі російські філософи писали про «велике», як синонім «піднесеного». В українській мові краще було б писати «грандіозне», або «величне».

Для того щоб перейти до «піднесеності», ми повинні визначити категорію «піднесеного». Як  вже зауважувалося раніше, «піднесене» характеризується безмежністю, хвилюванням душі і впливом розуму на людину. Зовнішні відчуття не є основою піднесеності, вони тільки посередники, через які  воля, або дух виходять за межі чуттєвого пізнання світу. Через категорії прекрасного, великого відбувається вихід за межі естетики. Прекрасне саме по собі, якщо не ототожнювати його, як Кант з цілевідповідністю (перебуває в предметі для зовнішніх відчуттів)  є піднесеним.

Залишивши поняття великого естетиці, ми будемо говорити безпосередньо про «піднесене». Отже зовнішні відчуття: смак, зір, нюх, дотик, слух тільки сприймають предмет, який може нас схвилювати, далі вони не беруть важливої участі в осягненні явища. Дух або воля осмислює чуттєвість, тим самим перетворюючи її в духовність, яку ми не відрізняємо тут від  душевності. Як відбувається цей процес? Він всім знайомий, тільки не кожна людина задумується про нього. Коли, наприклад музика, пісня, краса природи, хороший вчинок  взаємодіють з нами, чуттєвість підноситься, над собою і стає певним духовним станом – це і є «піднесеність». Варто доповнити, що в піднесеності присутня не визначена свобода чи “чиста свобода”.

На відміну від Канта, ми вважаємо, що поняття математичного, чи певної геометричності, рідко може схвилювати розум, тільки коли це в природі величезні гори, або архітектурні і скульптурні витвори, як храми, музеї, можливо деякі  пам’ятники. Разом з тим, на нашу думку, є сумнівним, що наприклад навіть небо, гроза, море, можуть стати причиною для ідей нашого розуму. В неодноразово згадуваній нами «Критиці здатності до судження» виокремлюється повага, чи як інколи перекладають благоговіння перед предметом, який хвилює душу. Проте в самій «піднесеності», ми заперечуємо її.

Коли дійсно виникає духовний стан, описаний нами раніше, тоді неможливі будь-які естетичні чи ще якісь категорії. Людина в цей час перебуває, в іншому «світі», чи як говорять філософи в трансцендентності (за межами пізнання). Дійсно в піднесеності розсудок (здатність для визначення понять) замовкає, припиняється словесний монолог чи діалог. Наче якась позитивна зачарованість огортає теплом, світлом чи добротою. Тоді забувається свій егоцентризм, за словами поетів – це є злет душі, для релігійних людей, можемо порівняти її з осяганням божественного через творіння Творця в земному світі.

Піднесеність – це трансцендентність, яка є іманентністю (внутрішньою притаманністю) людини через явище, виходить за свої межі буденного. Відсутність теоретичної категоріальності (створення категорій) і практичної категоричності (відсутністю судження про предмет) заважає нам адекватно описати описаний раніше духовний стан. Тільки коли завершилась зачарованість тим, що схвилювало нашу душу, ми знову здатні вести розмову, або виокремлювати поняття: прекрасного, краси, великого, грандіозного, піднесеного. Саме піднесеність відрізняє нас від тварин, яким недоступне таке переживання. Тому естетика, як наука про прекрасне або чуттєве сприйняття світу не могла виникнути під час піднесеності. Взагалі логіка не здатна виразити всю багатогранність чи безмежність піднесеного переживання.

Піднесеність – це є одна з головних людських властивостей для осягання світу і самої себе. Без неї ми б просто б стали тваринами з інстинктами: голоду, самозбереження, розмноження, або розсудковими істотами, фактично біороботами, які не здатні ні любити, ні творити. В гіршому випадку люди перетворилися в ”нелюдів” – інфернальних (пекельних) істот з єдиною ціллю знищення всього живого на Землі.

Ми погоджуємось, що в суспільстві існує багато зла, маніпулювання, споживацької спрямованості, але всі ці недоліки зникають в піднесеності. Людина не досконала, але вона може незважаючи на всю свою завершеність, скінченність і недосконалість направлятися до досконалості.

В тому наше благо, не вважати себе центром Землі, чи Всесвіту, можливо є інші розумні істоти. Саме «піднесеність» допомагає вийти за межі власного егоїстичного «я», а це доводить, що ми є частинами цілого, життя і виживання яких пов’язане безпосередньо з взаємодією кожного жителя нашої планети не як споживачів, а як творців.

Тарас Клок

The post Від «піднесеного» до «піднесеності» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Завдяки мудрості українського народу, на яку не розраховував агресор, він не захопив Україну, таким чином врятовано Європу, бо якби агресор захопив Україну, він би не зупинився і пішов на Польщу, Прибалтику і далі» – зауважив священнослужитель.

В якості аргументованого підтвердження власних міркувань, духовний лідер православних українців проаналізував феномен російсько-української гібридної війни, яка містить в собі елементи ксенофобії, насилля і породжує страждання українського народу, дестабілізації економічного та соціального життя. Патріарх наголосив, що головною проблемою проведення військових дій на теренах Донбасу є недостатність механізмів протистояння та жорсткішої позиції з боку Європейської унії та України щодо російського свавілля. В свою чергу, церква як духовна інституція здійснює усі необхідні кроки задля протистояння агресії та насилля у будь якій видимій та прихованій формі.  в цьому сенсі Філарет звернув увагу на велике число ув’язнених українців, жертв політичних репресій на окупованих територіях. Єдиним способом зарадити ситуації дипломатичним чином – продовжити економічні та політичні санкції проти Російської Федерації.

«Вони можуть бути звільнені тоді, коли буде переможений агресор, але ми хочемо, щоб їх звільнили до закінчення війни. Ми закликаємо Європу продовжити санкції, які діють дуже болісно для Росії» – закликав у Брюселі служитель.

Вцілому служитель Української православної церкви Київського патріархату взяв активну участь у двох конференціях «Ціна російської агресії в Україні: свідчення викрадень, тортур та вбивств», а також «Україна за часів незалежності: погляд православної церкви Київського патріархату на суспільство, що змінюється» в яких об’єктивно на підставі чималої кількості фактів засвідчив європейській спільноті про усі наслідки російської військової агресії.

The post Очільник Української православної церкви Київського патріархату закликав Європарламент до жорсткіших санкцій проти Росії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

З метою раціонально налагодити усі суперечливі підходи в конфліктній ситуації Представник  Google в офіційному зверненні до видання підкреслив,  що все ж таки інформаційна система «вітає рекламний контент релігійно-просвітницького сегменту. Проте єдиним запобіжником ухиляння окремих рекламних блоків релігійного змісту є концепція політики конфіденційності користувачів.

«Ми забороняємо рекламодавцям використовувати конфіденційні дані, такі як раса, релігійна приналежність, політична приналежність або сексуальна орієнтація, щоб показувати рекламу користувачам, – стверджує Google.

Компанія апелює до політики конфіденційності персоналізованих даних, в якій усі рекламодавці не повинні використовувати в ключових словах категорії ідентичності для просування продукту.

Лютеранська спільнота в той же час стверджує, що видавнича компанія не апелює маркетинговими категоріями, оскільки продукція не призначена ринковий збут. Пастир та менеджер Брюс Кінц зауважив, що пошукова система рекомендувала деактивувати будь-які посилання на Ісуса або Біблію, щоб мати можливість використовувати рекламні продукти Google.

Незважаючи на гостру суперечливу ситуацію довкола християнської реклами, що ключова мета Concordia не комерційна, а місіонерська з метою проповіді Євагнелія у викладі євангелічно-лютеранської теології.  В свою чергу у прес-центрі видавництва повідомили, що товариство  не буде здаватися після дій Google, однак «шукатиме всі доступні можливості для поєднання людей з Христом».
 

The post Компанія Google стала об’єктом скандалу через відмову реклами лютеранського видавництва first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Побудована діаграма взаємодії двох вищезгаданих елементів вказує, що такі країни як Японія, Південна Корея та Федеративна Республіка Німеччина є державами з високим рівнем економіки, при цьому менше половини громадян активні щодо релігійного чинника. Економічні аналітики з Our World in Data наводять приклад держав з низькою економічно системою  – Уганда, Буркіна-Фасо та Ефіопія, рівень релігійності громадян яких є доволі високими. Згадані країни показують доволі малу кількість отриманих патентів на душу населення, низькі доходи, проте міцну віру та відкриту релігійність, що відіграє у житті громадян доволі велике значення.

Зворотний приклад в такій системі координат демонструє Японія.  Попри древні синтоїстські та дзенівські традиції, лише 11% цивільного населення переконують громадськість, що релігія відіграє важливу роль в особистому житті. При цьому студенти японських навчальних професійних та вищих закладів освіти демонструють високі показники в розвитку точних наук та інформаційних технологій. В цій системі, як зауважують британські аналітики, кількість патентів на душу населення є одне з найвищих у світі. Саме тому, Японія попри низьку релігійну поведінку є країною швидкісних потягів та робототехніки.

Виходячи зі співпраці даних соціологічних досліджень та економічного важелю, аналітики мали нагоду поспостерігати цікаву тенденцію щодо європейського відношення до релігійності. В країнах протестантської етики, дух капіталізму перемагає: європейці, що заробляють хороші суми коштів зізнались, що питання вкладень та інвестувань важливіше за цінність біблійних доктрин. В цей же час Індія – стратифікована, строката багатонаціональна та поліконфесійна країна ставить релігійні традиції, обряди та культуру значно вище матеріального добробуту.

Концепція дискутивного питання обґрунтовується експертами тим, що для підтримку високої економічної системи, релігійність людини повинна бути чітко регламентованою, оскільки довготривале виконання релігійних обрядів є недоцільними через роботу.

The post Британські аналітики дослідили взаємозв’язок матеріального добробуту і релігії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

«Вуличні сімейні заходи формують суспільні цінності і національні пріоритети. Є сім’я – є Україна! Це не гасло, а констатація! Чоловіки, дружини, діти – сотні тисяч сімей в даний час об’єднуються для потужної і красивою маніфестації », – зазначив під прес-конференції громадського товариства «Всі разом!» Руслан Кухарчук.

Нагадаємо, що в українській столиці 2 червня 2018 року відбуватиметься масштабна громадська акція на захист традиційних сімейних цінностей. А в період починаючи з 9 червня відбудеться фестиваль «Всі разом за сім’ю» . Приводом до таких заходів стала провокація ЛГБТ-спільнот, що намагають нав’язати суспільству відкриту гомосексуальну поведінку керуючись правовими засадами демократичних прав та свобод громадян. На думку координаторів проектів сімейних цінностей, а також представників українських релігійних організацій, факт видалення петиції з захисту сім’ї за ініціативи уповноваженої при Верховній Раді України з питань гендерної політики Аксани Філіпішиної свідкує про можливу загрозу суспільному традиційному українському устрою.

The post «Всі разом – 2018!»: в містах України відбуватимуться сімейні громадські заходи first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

У Держдепартаменті прийняли до уваги скасування термінологічного апарату «репродуктивні права» введені в законодавче положення екс-президентом США Бараком Обамою. На думку Майка Козака, скасування «репродуктивних прав» не стане політичним лобі, що виллється у протистоянні з ліберальною гуманітарною політикою адміністрації Обами. Такі кроки є необхідними задля побудови ідейного ціннісного запобіжника, що стане запорукою міцної американської держави. З точки зори риторики, що стосується проблеми абортів, у держдепартаменті запевняють, що християнські цінності заклали основу для американської системи цінностей.

В той же час опоненти адміністрації президента Дональда Трампа підійшли до питання репродукції з критичною оцінкою і надали упереджувального відтінку подібним явищам. Нагадаємо, що завдяки позиції гуманітарної політики президента США, уряд держави відмовився від фінансування з держбюджету проекти, що займаються пропагандою абортів.

The post Держдепартамент США заперечив дефініцію поняття «аборт» як «право людини» first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Нагадаємо, що згідно з законодавчими положеннями самопроголошених квазідержавних утворень «ЛНР/ДНР», усі релігійні спільноти, що функціонують на територіях впродовж одного місяця повинні були пройти реєстрацію згідно «з законами республіки». У випадку недотримання усіх належних процедур і скасування реєстрації, релігійна громада позбавляється не лише статус-кво юридичної особи, але й майна. Сама ж діяльність релігійної громади – розформована і поставлена під табу; самі ж служителі культу – депортовані.

У листі патріарх нагадав не лише на протиправність таких кроків та дегуманізацію державно-суспільних відносин окупованих територій, але й про сам факт невизнання бутафорних республік у світовому політикумі. До того ж – реєструватись у так званому «республіканському» законодавстві означає порушувати українське законодавство, що де-факто недопустиме. При цьому патріарх звернувся зі словом до ієреїв церков Московського патріархату проявити людинолюбство, увесь спектр християнських чеснот у відношенні до релігійних меншини і припинити провокації з посяганням на свободу совісті та віросповідання.

The post Патріарх Філарет благає не допустити закриття церков УПЦ Київського патріархату на окупованих територіях first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Очільники державного департаменту США закликали українські та польські уряди припинити поширювати деінформацію щодо Глокосту, нацистських колоборантів.

Автори листа висловили сподівання, що Сполучені Штати повинні наполегливо вимагати скасування відповідних законів – в Польщі про національну пам’ять, а в Україні – про визнання армій ОУН-УПА, в якості борців за незалежність.

“У цьому році Варшава прийняла закон, який робить кримінальним злочином згадка про те, що Польща брала участь у Голокості. Закон, який був правильно розкритикований Державним департаментом уряду Ізраїлю і іншими, супроводжувався сплеском антисемітської риторики”, – йдеться у тексті звернення.

Підкреслюють, що прийняття в Україні закону про героїзацію ОУН-УПА не викликало резонансу в світі, в тому числі і в США. Також звертають увагу на ряд заходів Українського інституту національної пам’яті в підтримку УПА. В свою чергу національні товариства України запевняють, що форма листа конгресменів, в якому українських героїв та націоналістів обвинувачують у антисемітському політичному векторі є не більше ніж провокація, яка за собою не має жодних підстав. Українські націоналісти переконані, що кожна нація має суверенне право на власних героїв і на своє розуміння історичних аспектів минувшини. Не виключення цьому постає і єврейська національна складова з її особливим місцем в історичному процесі. Тому усі спроби заперечити роль ОУН-УПА в державотворчих процесах означає лише стати на московський бік в прочитанні ретроспективних подій дивлячись крізь призму російсько-української війни.

Держдеп США закликали описати дії, які відомство вживає в роботі з Польщею, Україною та іншими країнами регіону по боротьбі з ростом антисемітизму, запереченням і спотворенням Голокосту. Крім цього, автори листа-звернення просять призначити Спеціального посланника з моніторингу та протидії антисемітизму, а також надати його офісу все необхідне для роботи.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що в Ізраїлі заявили про збільшення в 2017 році кількості антисемітських випадків в Україні. Йдеться в тому числі про десятки актів вандалізму відносно меморіалів, музеїв і синагог.

The post Конгресмени США стурбовані ростом антисемітських настроїв у Польщі та Україні first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Нагадаємо, що нещодавно спільними зусиллями Верховної Ради України спільно з рішенням Петра Порошенка прийняла звернення до Вселенського патріарха підтримати ідею утвердження єдиної помісної православної церкви. В свою чергу у змісті звернення до патріарха, народні обранці пояснили Варфоломієві, що такий крок є необхідним після окупації Російською Федерацією частини східної території та Криму; до цього ж українські православні віряни не сприймають геополітичне та духовне єднання з Російською православною церквою.

У самі же Росії реакцію на розгляд автокефалії української церкви сприйнято зі скепсисом, і вважають, що такі позначатимуться лише подальшим розколом українського суспільства. Дмитро Пєсков, прес-секретар Дмитра Медеведєва  у інтерв’ю на запитання щодо підтримки кремлівською політикою української автокефалії запевнив, що мова йтиме лише про розкол церковної громади та країни і такі кроки «навряд чи вітатимуться».

The post Патріарх Варфоломій розглядає українське питання з приводу надання національній церкві автокефалії first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.

Одна з найстаріших в історії з дев’яти Конгрегацій Римської курії з доктрини віри в компетенції якої знаходиться контроль над церковними процесами, практикою католицької віри та богослужіння, а також проповіді віросповідних доктринальних основ  Римо-католицької церкви, надіслала лист Папи Франциска в підтримку ряду німецьких єпископів з Баварії. Як зазначає численна кількість італійських ЗМІ, баварські єпископи не розділяють позицію Конференції німецьких єпископів щодо допуску до причастя протестантського чоловіка (або дружину) католика.

Як зазначає католицька служба новин Австрії,  у Ватикані повідомляють, що архієпископ Луїс Ладарія нинішній префект Конгрегації доктрини віри, склав у відповідь лист незгодним баварським єпископам, і воно було затверджено Папою. В той же час Ватикан власним листом підтримав позицію семи німецьких єпископів на чолі з кельнським кардиналом Райнером Воелкі, зусиллями якого було направлено до доктринальної конгрегації минулого місяця свою незгоду з пропозицією Конференції єпископів про допуск до причастя деяких протестантів, які перебували у шлюбі з католиком (або католичкою). Формулювання даної пропозиції, суперечить доктрині католицької віри, підриває єдність церкви і виходить за межі повноважень Конференції єпископів.

Дебати з цього питання розгорілися після того, як Конференція німецьких єпископів одноголосно схвалила в лютому цього року пастирське повчання для протестантського дружини (або чоловіка) католика. У самому віро повчальному тексті вказується, яким чином і на яких умовах чоловік може отримати допуск до євхаристичного спілкування у місцевому храмовому осередку католицької церкви.  католицькому храмі. Вважається, що до участі в євхаристії може допускатися  з євангелічного подружжя, хто «серйозно переглянув» власні переконання за допомогою пасторського священика або іншої духовної особи, і тим самим є утвердженими в вірі.

Президент Конференції єпископів Німеччини Кардинал Рейнхард Маркс зауважив, що дана настанова була складена і лунала в якості «пасторської брошури», однак жодним чинок не посягала на «зміну доктрини віри». Кардинал Мюллер відкинув виправдання кардинала Маркса як «риторичний прийом»  тим самим підкресливши, що міжконфесійний шлюб не можна вважати «надзвичайною ситуацією», і при цьому «ні Папа, ні ми, єпископи, не вільні змінювати значення таїнств», – зауважує австрійська католицька прес-служба.

The post Ватикан не допустив німецьких протестантів до євхаристичного спілкування first appeared on Wake Up Media — наука, історія, мистецтво, психологія.